Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УГОРЩИНА
   

УГОРЩИНА

Угорська Республіка (Magya-rorszag, Magyar Koztdrsasag) — д-ва у Центр. Європі. Тер. — 93 тис. км . Нас. — 10,1 млн. чол. (2002, оц.): угорці (89,9 %), цигани (4 %), німці (2,6 %), серби (2 %) та ін. Столиця — м. Будапешт. Адм.-тер. поділ — 19 медє (областей); столиця має особливий статус. Офіц. мова — угорська. Грошова одиниця — форинт.

Нац. свято — День Святого Іштвана (істор. засновника угорської д-ви; 20 серпня).

На тер. сучасної У. угор. племена з'явилися у кін. 9 ст. З 1000 У. — королівство. 1526 більша частина країни підпала під владу Осман. імперії. У зх. і пн. частинах утвердилася Австрія. В кін. 17 — на поч. 18 ст. під владою Габсбургів опинилася уся тер. У. 1723 було ухвалено т. з. прагматичну санкцію, за якою угор. землі в межах Австрійської імперії отримали спец, статус. Внаслідок рев. подій 1848— 49 прийнято кілька актів конст. характеру, серед яких найважливішим був закон про утворення «угорського незалежного відповідального уряду». Водночас запроваджено певні засади парламентаризму. В 1867 прийнято закон, який встановлював унію між

Державний герб Угорщини - leksika.com.ua

Австрією та Угорщиною у межах «двоєдиної» монархії: австр. імператор мав в Угорщині титул короля. У кожній з двох частин імперії функціонували окр. парламенти та деякі ін. держ. органи. Такий держ. лад існував до закінчення Першої світової війни 1914-18.

Після поразки у війні австро-угор. монархія розпалася. У лист. 1918 корол. владу в У. було ліквідовано і проголошено республіку. Наст, року в країні на короткий час постала Угорська Радянська Республіка. Після розгону рад 1920 було прийнято закон про поновлення конст. ладу. 1921 У. була проголошена королівством, але корол. влада здійснювалася регентом, яким став М. Хорті. Надалі в країні було встановлено авторитар. режим, в умовах якого 1933 парламент прийняв закон про розширення повноважень регента. Останній став фактично главою д-ви. Протягом існування авторитар. режиму (1920— 44) У. тісно співробітничала з фаш. Італією, а згодом — з нацист. Німеччиною. 1939 вона приєдналася до Антикомінтернівського пакту, а 1940 — до Пакту трьох держав (Німеччини, Італії та Японії). Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 У. отримала частину Словаччини, частину Закарпатської України та Пн. Трансільванію; 1939 вона окупувала Закарп. Україну. Від 4.ГУ 1944 вся територія У. була під контролем Рад. армії. В умовах рад. окупації 1.ІІ 1946 був прийнятий закон, за яким в У. встановлювалася респ. форма правління. В цьому акті, який виконував роль тимчас. конституції, визначалися організація і компетенція вищих органів д-ви та декларувалися права і свободи гр-н. Проте корінний політ, злам відбувся з прийняттям 18.VIII 1949 конституції: вона проголосила У. республікою, в якій влада належить труд, народу. Офіц. назвою д-ви стала «Угорська Народна Республіка». Держ. механізм був побудований на засадах т. з. народної демократії, подібних до засад рад. моделі владарювання.

1972 була прийнята нова редакція конституції, попередньо схвалена правлячою партією. У. визначалась як «соціалістична держава», а кер. силою сусп-ва визнавалася «марксистсько-ленінська партія робітничого класу». Політ, основу сусп-ва, як і раніше, становили ради. 1989 парламент прийняв сучасну редакцію конституції 1949, яка згідно з положенням її преамбули діє до введення нової конституції. З наст, змінами вона становить текст чинного осн. закону д-ви. За конституцією, У. є «незалежною, демократичною, правовою державою» (ст. 2).

У. — парлам. республіка. Найвищим органом держ. влади і органом нар. представництва є однопалат. парламент — Національні збори. До їх складу входять 386 депутатів, які обираються строком на 4 роки за змішаною виб. системою. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права однаковий і становить 18 років. Нац. збори здійснюють насамперед законотв. діяльність. Законод. ініціативою наділені президент, уряд, парлам. к-ти і кожний депутат парламенту. Прийняття найважливіших законів, безпосередньо визначених у самій конституції, потребує підтримки не простої, а кваліфікованої (2/3) більшості голосів присутніх депутатів. Серед повноважень Нац. зборів, не віднесених до законотворчості, — право визначати план соціально-екон. розвитку країни, затверджувати держ. бюджет та забезпечувати його виконання, приймати рішення щодо уряд, програми, укладати міжнар. договори особливого значення, приймати рішення про оголошення війни та укладення миру, призначати референдуми, оголошувати кризовий стан і утворювати раду оборони, яка у випадку стану війни чи виникнення загрози збройного нападу здійснює верх, владу в д-ві. До її складу входять президент (очолює раду), голова Нац. зборів, лідери парт, груп у парламенті, всі члени уряду, а також найвищі посад, особи ЗС. Главою д-ви є президент, який «виражає національну єдність і гарантує демократичне функціонування державних органів» (ст. 29). Обирається Нац. зборами строком на 4 роки і може бути переобраний ще на один строк. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років. Президент може бути достроково усунений з поста, якщо в процесі своєї діяльності умисно порушує конституцію або закони. Обвинувачення проти президента формулюється Нац. зборами шляхом прийняття від-повід. рішення 2/3 від їх складу. Рішення щодо усунення президента приймає Конст. суд. Компетенція президента є типовою для парлам. республіки. Він укладає певні міжнар. договори, акредитує і приймає послів, ініціює питання щодо проведення референдуму тощо. Президент може повернути прийнятий парламентом закон на повтор, розгляд. За певних умов він має право розпустити Нац. збори, зокрема в разі їх факт, нездатності обрати прем'єр-міністра. Всі акти президента

Угорщина. Мапа - leksika.com.ua

контрасигнуються прем'єр-міністром або ін. членом уряду.

Викон. владу здійснює уряд. Процедура формування уряду починається з обрання Нац. зборами прем'єр-міністра за пропозицією президента. Вибори прем'єр-міністра відбуваються водночас з прийняттям уряд, програми. Міністри призначаються і звільняються президентом за поданням прем'єр-міністра. Роль прем'єр-міністра — ключова у системі викон. влади. Уряд є політично відповідальним за свою діяльність перед Нац. зборами. Він регулярно подає парламенту звіти про свою роботу. Нац. збори шляхом висловлення недовіри прем'єр-міністру можуть відправити у відставку весь склад уряду. Вищим судом заг. юрисдикції є Верх. суд. Голову ВС за поданням президента обирають Нац. збори. За поданням голови ВС президент призначає його заступників. Усіх ін. суддів заг. юрисдикції призначає президент. Порядок звільнення суддів з посад, які вони займають безстроково, визначений законом. Діє Конст. суд як орган конст. контролю. Усіх суддів КС строком на 9 років обирають Нац. збори. Судді КС висуваються спец, (номінаційним) к-том, до якого входять представники парт, груп у парламенті. За формою держ. устрою У. — унітарна д-ва. На всіх рівнях адм.-тер. поділу шляхом прямих виборів строком на 4 роки утворюються представн. органи місц. самоврядування. Останні формують у своєму складі к-ти або бюро, які є викон. органами. У. - член ООН з 1955, ОБСЄ, РЄ, НАТО, ЄС, ряду ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з У. встановлено 3.ХІІ 1991.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази