Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стад-статус arrow СТАРІННЯ
   

СТАРІННЯ

— закономірно виникаючі в процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) особини вікові зміни, що починаються задовго до старості й обмежують пристосовні можливості організму; збільшують імовірність смерті. Вивченням С. займається геронтологія. В становленні й розвитку науки про С. мали значення праці І. І. Мечникова, О. О. Богомольця, О. В. Нагарного. Інтенсивність С, тобто темп його розвитку, визначає як тривалість життя (див. Вік у біології), яка генетично запрограмована, так і ті чи ін. співвідношення обмінних, структурних і функціональних виявів, що виникають в різних системах організму. Первинні механізми С. пов'язані з порушеннями в молекулярно-генетичних процесах, із зрушеннями в регулюванні генетичного апарату клітин. Розвиток цих порушень у нервових клітинах (нейронах) спричинює істотні зміни поведінки, працездатності організму, стійкості його до пошкоджуючих факторів, скорочення надійності регулювання всього внутр. середовища організму, С. цілісного організму. С. в осн. пов'язане з пошкодженнями, що нагромаджуються протягом життя. С. розвивається нерівномірно. Так, атрофія вилочкової залози у людини починається в 13—15-літньому віці, а деякі функції гіпофіза зберігаються до глибокої старості; в одних структурах мозку кількість нейронів під старість зменшується на 25—35%, в ін. практично не змінюється. С. характеризується також різноспрямованістю вікових змін, пов'язаних з пригніченням одних і активацією ін. життєвих процесів у організмі, що старіє. Важливим виявом С. на молекулярному рівні є зниження активності ряду ферментів, інтенсивності окислювальних процесів, синтезу ряду типів рибонуклеїнових кислот, білків, багатьох медіаторів, гормонів тощо. На клітинному рівні при С. гине частина клітин, змінюються осн. властивості сполучнотканинних елементів, зменшується кількість мітохондрій, порушується структура ендоплазматичної сітки, ядра і мембран клітин (див. Мембрани біологічні), змінюються збудливість і лабільність клітин, внутрішньоклітинний транспорт речовин тощо. На системному рівні С.— зміни збудливості різних структур мозку, послаблення нервового контролю над тканинами, зміна секреції гормонів і чутливості до них тканин, зниження скоротливої здатності м'язів серця, секреторної функції травних залоз, порушення проникності гістогематичних бар'єрів та ін. Вікові зміни можуть сприяти розвиткові гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця й ішемії мозку, діабету, пухлин у похилому та старечому віці. До профілактики С. відносять правильне чергування праці й відпочинку, повноцінне, розумно організоване харчування. На Україні питаннями С. займається Геронтології інститут (Київ).

Літ.: Маньковский Н. Б., Минц А. Я.

Старение и нервная система. К., 1972; Фролькис В. В. Старение и биологические возможности организма. М., 1975; Фролькис В. В. Старение. Нейрогуморальные механизмы. К., 1981.

В. В. Фролькіс.

 

Схожі за змістом слова та фрази