Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чеп-черні arrow ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Української РСР. Утворена 7.І 1954. Розташована в центр. частині республіки, у бас. серед. течії Дніпра. В області — 20 районів, 420 сільрад, 15 міст і 19 с-щ міськ. типу. Ч. о. нагороджено орденом Леніна (1958). Карти див. на окремому аркуші, с. 192—193. Природа. Поверхня області переважно рівнинна. Більша частина її розташована на правобережжі Дніпра, в межах Придніпровської височини і має хвилястий, яружно-балковий рельєф. Вздовж долини Дніпра простягаються Канівські гори та Мошногірський кряж. Лівобережна частина області лежить у межах Придніпровської низовини і являє собою слаборозчленовану рівнину, подекуди заболочену (вис. 90—170 м). З корисних копалин найважливішими є буре вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну), торф (Ірдинське, Тясминське родовища), горючі сланці (частина Бовтиського родовища), бентонітові глини (Черкаське родовище бентонітових глин), каолін (Новоселицьке, Мурзинське родовища), вогнетривкі глини (Новоселицьке родовище), граніти, лабрадорит, гнейси, піски, пісковики (Чигиринське родовище). Є джерела мінеральних вод. Клімат області помірно континентальний. Пересічна т-ра січня —5,9°, липня + 19,5°. Вегетаційний період 204— 208 днів. Опадів 450—520 мм на рік. Інколи бувають суховії, зливи з градом. Гол. ріка — Дніпро (притоки Рось, Вільшанка, Тясмин — праві та Супій — ліва). Ріки Гірський Тікич і Гнилий Тікич належать до бас. Пд. Бугу. В межах області — значна частина Кременчуцького водосховища та частина Канівського водосховища. Багато озер і штучних водойм (145,2 тис. га). Область розташована в лісостеповій зоні. Серед ґрунтів найбільш поширені опідзолені та середньогумусні чорноземи.

На підвищених ділянках — сірі та світло-сірі опідзолені грунти. На Лівобережжі — типові чорноземи, чорноземно-лучні та торфово-болотні грунти. Ліси (сосна, дуб, граб, клен, береза, липа; в основному по долинах річок) і лісосмуги займають 308,8 тис. га. На вододілах — степова рослинність. Степові простори області розорані. У лісах водяться: лось, олень, дика свиня, білка, вовк, лисиця, заяць, куниця; по берегах річок — бобер, видра, дикі качки та ін. У водоймах — лящ, окунь, щука, судак, короп. У Ч. о. налічується 400 природно-заповідних об'єктів, у т. ч. Канівський заповідник, Липівський та Русько-Полянський держ. заказники; 10 пам'яток природи респ. значення (Козацький вал, урочища "Холодний Яр", "Бурти", "Мошнівська діброва", "Закревський бір", "Школа" та ін.); 5 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва респ. значення (парки у с. Козацькому, Корсунь-Шевченківському, Тальнівський лісопарк, Парк Декабристів у м. Кам'янці, Черкаський парк), дендропарк "Софіївка" в Умані.

Населення. 91,7 % нас.— українці. Живуть також росіяни, євреї та ін. Пересічна густота нас.— 73,3 чол. на 1 км2 (1984). Міське населення — 49 %. Найбільші міста: Черкаси, Умань, Сміла, Канів. Народне господарство. В дореволюц. час більша частина тер. Ч. о. входила до складу Київської губ. В економіці Черкащини провідне місце належало с. г. Пром-сть була розвинута слабо. Це були переважно цукр., спиртові, шкіряні з-ди, тютюнові ф-ки, млини, олійниці, лісопильні, цегельні. Серед ін. підприємств — маш.-буд., мех. і чавуноливарні з-ди. За роки Рад. влади докорінно реконструйовано старі і збудовано нові підприємства цих галузей; виникли нові галузі пром-сті: хім., консервна, паливна; с.-г. виробництво стало багатогалузевим і високотоварним.

Промисловість. Спеціалізацію Ч. о. у загальносоюзному та респ. поділі праці визначають харч. (38,7 % товарної продукції пром-сті, у т. ч. цукр. 16,0 %, 1983), маш.-буд. і металообр. (20,6 %), хім. (14,0 %) та легка (13,6 %) галузі пром-сті. Основу енерг. г-ва становлять Черкаська ТЕЦ, Кременчуцька ГЕС імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, Канівська ГЕС. Провідні галузі харч. пром-сті — цукрова, м'ясна, маслосироробна і молочна, плодоовочеконсервна і спирто-горілчана. Цукр. пром-сть (1983 вироблено 678,0 тис. т цукру-піску) представлена 24 з-дами (найбільші: Верх-няцький, Цибулівський, Шполян-ський); м'ясна — Черкаським, Ватутінським м'ясокомбінатами, Смілянським, Золотоніським, Звенигородським та Уманським птахокомбінатами; маслосироробна і молочна —Тальнівським і Смілянським молочноконсервними комбінатами, з-дами в Черкасах, Умані, Золотоноші, Звенигородці, Драбові, Ірклієві, Жашкові, Христинівці та ін.; плодоовочеконсервна — Черкаським консервним комбінатом; спирто-горілчана — Золотоніським та Уманським лікеро-горілчаними, Іванківським, Монастирищенським спиртовими заводами, Кам'янським спиртокомбінатом. Серед ін. галузей харч. пром-сті — борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, пивоварна, ефіроолійна і рибна. Маш.-буд. і металообр. пром-сть спеціалізується на виробн. устаткування для харч.,текст., хім. пром-сті, торгівлі та громад. харчування, баштових кранів, тракторних причепів, устаткування для механізації робіт на тваринницьких фермах, металорізальних верстатів, приладів та ін. Найбільші підприємства розташовані в Черкасах (заводи: машинобудівний, спеціального технологічного устаткування, "Фотоприладь, телегр. апаратури, "Строммашина"), Умані (виробниче об'єднання "Уманьферммаш", з-ди:-"Мегомметр" та оптико-механічний), Смілі (з-ди: машинобудівний, електромех. ремонтний, "Металіст"), Корсуні-Шевченківському (верстатобуд., механічний, ремонтно-механічний заводи), Золотоноші (заводи: металовиробів, рем.-механічний). Легка пром-сть представлена Черкаським шовковим комбінатом, виробничим об'єднанням швейної пром-сті (фабрики в Черкасах, Золотоноші, Іїїполі, Корсуні-Шевченківському, Смілі), ф-ками: трикотажною, гігроскопічної вати, валяльно-повстяною, художніх виробів (Черкаси), бавовняною прядильно-ткацькою (Стеблів), швейною (Умань), шкіряно-галантерейною (Чигирин), коноплезаводами (Золотоноша, Іркліїв). Підприємства хім. пром-сті області виробляють хімічні волокна, мінеральні добрива, реактиви (черкаське виробниче об'єднання "Азот", черкаське виробниче об'єднання "Хімволокно", Черкаський з-д хім. реактивів). Паливна промисловість (добування і брикетування бурого вугілля, видобування торфу) представлена Ватугінським шахтоуправлінням та Ірдинським торфооб'єднанням. Швидкими темпами розвивається пром-сть буд. матеріалів, яка базується на місц. покладах корисних копалин. Найбільші підприємства: черкаські виробничі об'єднання буд. матеріалів та "Черкасзалізобетон", домо-буд. комбінат, з-ди залізобетонних виробів, асфальтобетонний, керамзитового гравію; комбінат "Черкаснорудпром" (Сміла); Тальнівський і Хлистунівський щебеневі кар'єри та ін.

Деревообр. пром-сть представлена виробничим меблевим об'єднанням "Черкасмеблі". В області діють комбінати: Ватутінський вогнетривів і Дашуківський бентонітових глин; Уманський вітамінний завод.

Сільське господарство області характеризується розвинутими тваринництвом м'ясо-молочного і землеробством зерново-буряківничого напряму. Навколо Черкас г-ва мають спеціалізацію приміського типу. С. г. високомеханізоване (табл.). На кін. 1983 в області налічувалося 374 колгоспи, 70 радгоспів, 32 об'єднання рай сільгосптехніки та їхні виробничі відділення, 20 об'єднань рай сільгоспхімії. В області 1684 тис. га земель, що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 1460 тис. га — під с.-г. угіддями, з них 1312 тис. га орних земель, 113 тис. га сіножатей і пасовищ. Осушених земель 42,6 тис. га (Тясминська, Супійська, Золотоніська осушувальні системи), зрошених—42,5 тис. га (Адамівська, Вереміївська, Кліщинська, Худяківська системи). Провідні культури у рослинництві — озима пшениця (43 % посівів зернових культур) і цукр. буряки. Вирощують також кукурудзу, зернобобові, соняшник, ефіроолійні культури, коноплю, кормові буряки, багаторічні трави, гол. чин. люцерну. В області розвинуте садівництво (яблуні, груші, абрикоси, сливи, вишні, черешні). Площа плодово-ягідних насаджень 1983 становила 49,0 тис. га, у тому числі у плодоносному віці — 33,9 тис га. У тваринництві переважає мол.-м'ясне скотарство. Велике значення мають свинарство, вівчарство, птахівництво. Розвиваються кролівництво, шовківництво, бджільництво, рибництво. Основою кормової бази є польове кормовиробництво. Важливе місце займають також природні кормові угіддя, продукція комбікормової пром-сті (1983—18 з-дів, у т. ч. Шполянський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський), відходи харч. пром-сті (жом, меляса). Осн. породи великої рогатої худоби — симентальська; свиней — велика біла, овець — прекос. В області діють 17 міжколгосп. підприємств по відгодівлі великої рогатої худоби, свиней, 3 держ. птахофабрики, 2 тепличні комбінати (Черкаси, Умань). Транспорт. Експлуатаційна довж. з-ць заг. користування становила 651 км. Гол. залізничні магістралі: Київ — Дніпропетровськ, Москва — Одеса, Донецьк — Львів. Залізничні вузли: ім. Т. Г. Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове. Довж. автошляхів — 6,1 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 5,3 тис. км. Найважливіші автомагістралі: Київ — Умань — Одеса, Київ — Дніпропетровськ, Умань — Львів. Черкаси — Миколаїв. Судноплавство по Дніпру (Черкаський річковий порт). Аеропорт у Черкасах. Територією області проходить траса газопроводу "Союз". Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області 1976—83 становили (у порівнянних цінах) 4131 тис. крб., у т. ч. 1983 — 589 млн. крб. В Ч. о. діють 93 держ. і кооп. та 47 міжгосп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій. За 1976—83 збудовано 4224 тис. м2 житл. площі, в т. ч. 1983 — 498 тис. м2. Торгівля й побутове обслуговування. В 1983 в Ч. о. було 6,2 тис. підприємств роздрібної торгівлі та громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі, включаючи громад. харчування, 1983 зріс проти 1975 в 1,4 раза. На кін. 1983 в області діяло 1644 підприємства побутового обслуговування, в т. ч. 708 — в сільс. місцевості. Обсяг побутових послуг 1983 зріс проти 1975 в 1,8 раза. Охорона здоров'я. В 1983 в області було 20,1 тис. лікарняних ліжок (131,1 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали бл. 5 тис. лікарів (32,5 лікаря на 10 тис. ж.). У Ч. о.—199 жіночих консультацій, дит. поліклінік та амбулаторій. Відомий курорт Соснівка.

Культура. У 1983/84 навч. р. в області було 711 загальноосв. шкіл (220 тис. учнів), 20 серед. спец. навч. закладів (19,3 тис. учнів), 29 профес.-тех. уч-ш (16,5 тис. учнів), 3 вузи: Черкаський педагогічний інститут імені 300-річчя возз'єднання України з Росією, Уманський педагогічний інститут імені П. Г. Тичини, Уманський сільськогосподарський інститут імені О. М. Горького (всього — 9,8 тис. студентів), а також Черкаський філіал Київського політехнічного інституту імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Працюють Черкаське відділення н.-д. ін-ту техніко-екон. досліджень хім. промисловості, Черкаська обл. с.-г. дослідна станція, Мліївська дослідна станція садівництва ім. Л. П. Симиренка, Верхняцька держ. дослідно-селекційна станція. Уманський селекційний пункт Всесоюзного ін-ту цукрових буряків та ін. наук. установи та проектні орг-ції. Діють відділення і орг-ції творчих спілок письменників (з 1972), художників (з 1978), архітекторів (з 196і), журналістів (з 1957). На кінець 1983 в Ч. о. функціонувало 1000 масових б-к (фонд —15,1 млн. одиниць зберігання), 945 клубних закладів, 1001 кіноустановка 2 театри — Черкаський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка та Черкаський театр ляльок, обл. філармонія, Черкаський український народний хор. Функціонують держ. музеї: Черкаський краєзнавчий музей з відділами — Літ.-меморіальним музеєм Івана Ле в м. Городищі, Музеєм історії п'ятисотенницького руху в с. Старосіллі та філіалом—Нечуя-Левицького І. С. музеєм у смт Стеблеві Корсунь-Шевченківського р-ну, Музей історії Корсунь-Шевченківської битви, Пушкіна О. С. і Чайківського П. І. музей у Кам'янці з відділом — Кам'янським музеєм історії декабристського повстання, краєзнавчий музей та його філіал—Музей історії газети "Искра" (обидва — в Умані), Канівський музей-заповідник Т. Г. Шевченка, Літ.-меморіальний музей Т. Г. Шевченка в с. Шевченковому Звенигородського р-ну, бібліотека-музей А. П. Гайдара та Музей нар. декоративного мистецтва в Каневі та багато музеїв і музейних кімнат, що працюють на громад. засадах. В області понад 7,8 тис. колективів худож. самодіяльності, в яких беруть участь понад 113 тис. аматорів, 49 колективам присвоєно звання народних, серед них — Золотоніська заслужена самодіяльна хорова капела, Русько-Полянський самодіяльний нар. етногр. хор, ансамбль танцю "Звенигора" Звенигородського району, духовий оркестр Черкаського міського Палацу піонерів, нар. театри Умані, Канева, с. Худяки Черкаського р-ну. Серед позашкільних закладів області —24 палаци і будинки піонерів, 15 дит. спорт. шкіл, 8 станцій юних натуралістів. Виходять дві обласні газети — "Черкаська правда" та "Молодь Черкащини", дві міськрайонні та 18 районних, 19 багатотиражних газет. Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Територія Ч. о. багата на історичні, археол., етногр. і архітектурні пам'ятки. Понад 3 тис. пам'яток історії та культури області взято д-вою під охорону. Трудящі області підтримують дружні зв'язки з трудящими Бидгощського і Нільського воєводств ПНР. В Ч. о. чимало пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю революц., держ. і парт. діячів, відомих представників вітчизн. науки й культури (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Черкаської області", окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти області).

Літ.: Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. К., 1972; Народне господарство Української РСР у 1983 році. Статистичний щорічник. К., 1984.

І. К. Лутак.

черкаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.ua

черкаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.ua

черкаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.uaчеркаська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази