Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ф arrow ФОНВІЗІН
   

ФОНВІЗІН

Денис Іванович [3(14).ГУ 1744 або 1745, Москва - 1(12).ХІІ 1792, Петербург] — рос. мислитель, письменник. Закінчив 1762 Моск. ун-т. Потім переїхав до Петербурга, де працював на різних посадах у колегії іноземних справ. Під час служби, в 1777 —78, Ф. виїжджав до Німеччини і Франції, де вивчав юрид. науки і досвід зак-ва та державного будівництва, зустрічався з Б. Франкліном. 1783 вийшов у відставку в чині статського радника. Свої правові і політ, погляди Ф. виклав у: трактаті «Роздуми про неодмінні державні закони», який став передмовою до Проекту державних законів для імп. Павла І (1783); дорожніх записах під час перебування за кордоном, деяких листах (опубл. у збірнику «Записи першої подорожі» вже після смерті Ф. — на поч. 19 ст.), літ. і публіцист, працях «Посланіє до слуг моїх Шумилова, Ваньки і Петрушки» (1767), «Лисиця-підступниця» (1768), «Бригадир» (1768-69), «Та-По, або Велика Наука» (1770), «Слово на видужання Павла Петровича» (1771), «Недоросток» (1782), «Досвід російського сословника» (1783) та ін. Ідеї Ф. було спрямовано на поступове запровадження у Рос. імперії конст. засад держ. управління, ліквідацію кріпацтва, переходу до освіченої монархії, обмеження самодерж. влади правом тощо. Проект держ. реформ Ф. передбачав надання законод. влади Верховному сенатові, який реально міг би забезпечити «два найголовніші пункти блага держави і народів: вільність і власність», а також скасувати становище, за якого «люди є власністю людей», «людина одного стану має право бути водночас позивачем і суддею над людиною іншого стану».

Ф. вважав, що без фундам. законів не можуть бути могутніми ані держава, ані сам государ.

Фонвізін Денис Іванович - leksika.com.ua

Істинне право, на його думку, це те, що визначене за благо розумом і породжує внутр. потребу підпорядковуватися добровільно. Де немає обов'язків, там немає і права. Там, де свавілля одного слугує верховним законом, є д-ва, але немає вітчизни, є піддані, але немає громадян, «немає політичного тіла». Закони природні «вище себе нічого не терплять». Нація тільки тоді має свободи, коли гр-нинові не загрожує зловживання владою. Але свободи — порожнє слово без права власності й навпаки: не можна порушувати свободи, не руйнуючи права власності, не можна порушувати право власності, не руйнуючи свободи. Запорука доброго держ. правління — однакове знання монархом і підданим власних прав та обов'язків.

Тв.: Первое Полное собр. соч., как оригинальных, так и переводных. СПб., 1888; Собр. соч., т. 1-2. М.-Ленинград, 1959.

Літ.: Благой Д. Д. Д. И. Фонвизин. М., 1945; Макого-ненко Г. П. Денис Фонвизин. М—Ленинград, 1961; Кулакова Л. И. Д. И. Фонвизин. М.-Ленинград, 1966; Мироненко О. М. Права і свободи людини у рос. політ, доктринах. К., 1995.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази