Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow авін-аги arrow АВСТРАЛІЯ
   

АВСТРАЛІЯ

Австралійський Союз - держава в Пд. півкулі, на материку Австралія, о. Тасманія та ін. островах.

Державний лад. А. - конституційна монархія. Діючий Акт про Конституцію А. прийнято 1900. За формою держ. устрою А.- федерація. Входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією. Глава д-ви - англ. король (королева), якого представляє генерал-губернатор. Законодавча влада в країні належить двопалатному федеральному парламентові у складі палати представників (нижня палата), яку обирають строком на 3 роки, і сенату (верхня палата), депутатів якого обирають строком на 6 років від кожного штату. Склад сенату оновлюється наполовину через кожні З роки. Виконавчу владу здійснює очолюваний прем'єр-міністром уряд (кабінет міністрів), що формується парламентом. Кожний штат А. має власну конституцію, законодавчий орган; права штатів обмежені. Карти див. с. 24-25.

австраліяавстралія

Природа -див. Австралія (материк), Тасманія.

Населення. Осн. частина сучас. населення А.- нащадки переселенців з Британських о-вів - англійців, ірландців і шотландців, які становлять австрал. націю (див. Австралійці). Корінних жителі і метисів - 106 тис. чол. (1971); щодо них проводиться політика дискримінації. В А. живуть також українці (бл. 30 тис), італійці, німці, греки, голландці та ін. Офіц. мова - англійська. Пересічна густота населення - бл. 2 чол. на 1 км2. Бл. 80% населення живе на сх. і пд.-сх. узбережжі материка; 85,6% (1971) - в містах. Найбільші міста: Сідней, Мельбурн, Брісбен, Аделаїда, Перт.

Історія. До 18 ст. аборигени Австралії жили в умовах первіснообщинного ладу. Першими з європейців, що відвідали материк, були голл. мореплавці В. Янц (1606) і А. Я. Тасман (1642). Для вивчення нового континенту Англія організувала ряд експедицій, зокрема У. Демплера (1688) та Дж. Кука (1770). У 1788 Австралію оголошено англ. територією. Колонізація країни супроводилася винищенням аборигенів, залишки їх живуть здебільшого в резерваціях. З 20-х рр. 19 ст. в Австралії почало розвиватися вівчарство капіталістичного типу, в 30-х рр. з'явилися перші пром. підприємства. У 2-й пол. 19 ст. в зв'язку з "золотою лихоманкою" (1851-61) значно зріс приплив переселенців. Англ. уряд під тиском широкого нар. руху в австрал. колоніях (Еврікське повстання золотошукачів 1854 та ін.) був змушений надати 1855 переважній більшості з них самоврядування. У 1901 австрал. колонії об'єднано в федерацію з 6 штатів - Австралійський Союз, що здобув статус домініону. На межі 19 і 20 ст. А. вступила у стадію імперіалізму. В 1906 їй передано брит. колонію Папуа (пд.-сх. частину Нової Гвінеї), а після 1-ї світової війни, в якій австрал. війська діяли в складі брит. армії,- кол. нім. колонії Нову Гвінею (пн.-сх. частину Нової Гвінеї) та о. Науру (як підмандатні території Ліги націй). Починаючи з 2-ї пол. 19 ст. в А. зароджується робітн. рух. У 1911-12 виникли революц. робітн. орг-ції. В роботі їх активну участь брав Артем, що в цей час перебував в А. в еміграції. В 1920 засновано Компартію Австралії. Світова екон. криза 1929-33 завдала тяжкого удару економіці А., що орієнтувалася значною мірою на зовн, ринок. У 1933 безробітні станови ли бл. 30% працездатного населення. Під час 2-ї світової війни А. виступала на боці антигітлерівської коаліції. В 1942 встановила дипломатичні відносини з СРСР (1954-59 були перервані). З 1945 - член ООН. Після війни А. перетворилася на самостійну державу, залишаючись у складі співдружності, очолюваної Великобританією. Стала ареною англо-американської боротьби за сфери застосування капіталу. В 1950-53 війська А. брали участь у збройній інтервенції американських імперіалістів у Кореї, в 50-х рр.- у колоніальній війні англ. імперіалістів у Малайзії, в агресії США у В'єтнамі (1965-71). А. ввійшла до агресивних воєнних блоків АНЗЮС (1951), СЕАТО (1954-75) і АНЗЮК (1971). З 1966 - член АЗПАК. На тер. А. розміщені амер. військові об'єкти. Після війни при владі майже постійно перебувала коаліція бурж. партій - ліберальної та аграрної (з 1975 - нац. агр.), крім часу до 1949 і 1972-75, коли уряд формували лейбористи. На поч. 70-х рр. вони зробили ряд кроків у напрямі більш самостійного курсу в зовн. і внутр. політиці. В березні 1973 та січні 1975 між СРСР і А. підписано угоди про розвиток торг.-екон., наук.-тех. і культурного співробітництва. Австрал. уряд був змушений надати незалежність Науру (1968) і Папуа Новій Гвінеї (19751)

Політичні партії, профспілки. Національна аграрна партія, засн. 1916. Ліберальна партія, засн. 1944. Австралійська лейбористська партія, засн. 1891. Соціалістична партія Австралії, засн. 1972. Демократична лейбористська партія, засн. 1955-58 крайньо правими, що вийшли або були виключені з лейбористської партії. Партія Австралії, засн. 1969 групою колишніх членів ліберальної партії. Комуністична партія Австралії, засн. 1920. Австралійська рада профспілок, засн. 1927. Об'єднує понад 290 профспілок. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок.

Господарство. А.- високорозвинута капіталістична індустріально-аграрна країна. В економіці панують великі монополії, значні позиції посідає іноземний капітал, гол. чин. США, Великобританії, В капіталістичному світі А. зай має 1-е місце як експортер заліз. руди, бокситів, рутилу, свинцю, вовни, тростинного цукру і одне з перших місць як експортер вугілля, цинку, міді, марганцю, пшениці, м'яса. В 70-х рр. 20 ст. посилилися кризисні явища в г-ві А. В 1974/75 фін. р. валовий нац. продукт знизився на 2% (у сталих цінах). Темп інфляції становив 16,9% проти 14,1% 1973/74 фін. р. На 1.VII 1975 число безробітних досягло 270,2 тис. чол. (проти 85,1 тис. чол. 1974). Промисловість дає понад 30% валового нац. продукту А. Гол. її галузі: гірничодобувна, металург., хім., маш.-буд., харчосмакова, легка. Осн. енергетичні ресурси - вугілля і природний газ. ТЕС виробляють бл. 80% електроенергії. Найбільший залізорудний бас.- Пілбара в Зх. Австралії, осн. райони видобування руд кольорових металів - Брокен-Хілл (Новий Пд. Уельс) і Маунт-Айза (Квінсленд), бокситів - родовища Уейпа (Квінсленд) і Гов (Пн. територія). В обробній пром-сті провідна роль належить машинобудуванню (особливо автомобілебудуванню та вироби, с.-г., буд. і підйомно-трансп. машин, електротех. і радіотех. виробів), металурга, хім., нафтохім. (сіпчана к-та, мінеральні добрива та ін.) і нафтопереробній (частково на довізній нафті) галузям. Харч, пром-сть має переважно експортний напрям (м'ясна, борошномельна, цукрова, маслосироробна, пивоварна, виноробна). Є текст., швейні, взут. підприємства. Осн. пром. центри: Сідней, Мельбурн, Брісбен, Аделаїда, Перт. Сформувалися портово-пром. комплекси Вуллонгонг - Порт-Кембла, Ньюкасл, Джілонг, Куї-нана.

Сільське господарств о. А.- країна великого капіталістичного землеволодіння. Понад 80% використовуваної землі перебуває в руках великих землевласників. Характерні висока товарність, механізація та спеціалізація ферм. Понад 60% вартості с.-г. продукції дає тваринництво. Поголів'я (пересічно 1971-75, млн.): овець - 156,2 (1-е місце в капіталістичному світі), великої рогатої худоби - 29,0. Гол. райони вівчарства - на Пд. Сх. і Пд. Зх., молочного тваринництва - на пд.сх. узбережжі, м'ясного - на Сх. і Пн. країни. Посівами зайнято бл. 15 млн. га, з них 1,5 млн. га зрошується. Провідні культури - пшениця (збір пересічно 1971- 75 - 9,3 млн. т) і цукр. тростина (19,1 млн. т), вирощують також ячмінь, овес, сорго, рис, кукурудзу, картоплю, бавовник, тютюн, овочі, виноград, плодові культури. Транспорт. У 1975 довж. автошляхів становила 863 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям -418 тис. км, з-ць - 40,3 тис. км. Тоннаж мор. флоту - 2 млн. брутто peг. т. Осн. мор. порти - Сідней, Мельбурн, спеціалізовані - Порт-Гедленд, Дампір (вивіз заліз, руди).

Міжнар. аеропорти: Сідней, Мельбурн, Перт, Дарвін. Зовнішня торгівля. В структурі експорту частка продукції с. г. 1974-75 становила 44% (проти 77,8% 1960-61), а частка мінеральної сировини і готових пром. виробів - відповідно 25,9% і 22,3% 1974-75. Імпортують готові споживчі товари, устаткування, нафту. Осн. торг, партнери - Японія, США, Великобританія. Грош. одиниця - австрал. долар. За курсом Держбанку СРСР 1 австрал. долар = 0,82 крб. (серпень 1977).

В. М. Юрківський. Медичне обслуговування. В 1972 в А. налічувалося 160 500 лікарняних ліжок (12,3 ліжка на 1 тис. ж.). Позалікарняну допомогу надають гол. чин. приватнопрактикуючі лікарі. Всього лікарів 1974 було 18 тис. (1 лікар на 721 ж.). Лікарів готують 8 мед. факультетів ун-тів. Є ряд курортів, найбільш відомий - Морі.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В А. вік обов'язкового навчання дітей - від 6 до 15 або 16 років (залежно від штату).. Серед корінних жителів бл. 40% неписьменних. Функціонують держ. та приватні школи. В 1974/75 навч. р. у держ. поч. та серед, школах налічувалося 2258 тис, у приватних - 618,5 тис. учнів. Вища освіта платна. У 18 ун-тах навчалося 143 тис, у 78 коледжах - 107 тис. студентів (1975). Найбільші вузи: ун-ти в Сіднеї, Аделаїді, Мельбурні, тех. ін-ти в Аделаїді, Мельбурні. Ряд академій, у т. ч. Австралійська академія наук, н.-д. ін-тів і наук. т-в. Найбільші б-ки: Національна в Канберрі, б-ка Сіднейського ун-ту. Музеї: Австрал. музей (Сідней), Нац. галерея штату Вікторія (Мельбурн) та ін. В. 3. Клепиков-Преса, радіомовлення, телебачення. В 1974 в А. видавалося 58 щоденних газет заг. тиражем понад 5 млн. примірників і 538 ін. періодичних видань. Найзначніші видання: щоденні газети "Ге-ралд" ("Вісник", з 1840), "Дейлі міррор" ("Щоденне дзеркало", з 1941), "Сан" ("Сонце", з 1910), "Сідні морнінг гералд" ("Сіднейський ранковий вісник", з 1831). Основні інформаційні агентства - Острейліан ассошіейтед пресе (засн. 1935) та Острейліан юнайтед пресе (засн. 1928). Урядова орг-ція Острейліан бродкастінг коміцій контролює 74 радіостанції і 53 телевізійні станції. Крім того, діють 118 приватних радіостанцій і 56 телевізійних станцій. Радіомовлення ведеться з 1923, телебачення - з 1956. О. В. Ткачов.

Література. В А. л-ра англомовна (аборигени власної писемності не мають). В 1-й пол. 19 ст. розвивалася під впливом л-ри метрополії. Нац. реалістична л-ра народжувалася в атмосфері сусп.-політ, піднесення 90-х рр. Основоположниками її були Т. Коллінз, Г. Лоусон та ін. Події 1-ї світової війни, вплив ідей Великої Жовтн. соціалістич. революції сприяли дальшому розвиткові реалістичної л-ри А. У творах цього періоду викривається капіталістична експлуатація, зображується трагедія аборигенів (К.-С. Прічард, Г.-Г. Річардсон, Е.-В. Палмер, К. Теннант, Б. Пептон та ін.). У 40- 50-х рр. виникла л-ра, яка відображає життя з позицій революц. пролетаріату: "Країна поза часом" (1941), "Натиск часу" (1948) і "Немає перепон" (1953) Е. Дарк, "Дев'яності роки" (1946), "Золоті милі" (1948) і "Крилате насіння" (1950) К.-С. Прічард, "Влада без слави" (1950) Ф. Гарді та ін. Тема критики бурж. суспільства й боротьби австрал. трудящих за соціальні права, нац. незалежність і мир розкрита в прозі А. Маршалла, Дж. Моррісона, в поезії Б. Адамсона, М. Гілмор. Одна з важливих проблем австрал. прози- расова дискримінація: "Марево"

(1955) Ф.-Б. Вікерса, "Сонце у вигнанні" (1955) і "Чорна блискавка" (1964) Д. К'юзек, "Сноубол" (1958) Г. Кейсі, "Йєнді" (1959) Д. Стюарта, "Збережи його, моя країно" (1955) М. Дьюрек та ін. Драматургія позначена зверненням до сучас. проблем: п'єси А. Тернера, С Локк-Елліота, К. Данкан, Д. К'юзек, О. Грей, Р. Лоулера, М. Бренд. Поезії властиві реалістичні образи, традиційна метрика (збірки Дж. Райт, Р. Фіцджералда, А. Гоупа, Р. Добсон, Дж. Маколі, Д. Стюарта).

Архітектура А. почала розвиватися в кін. 18 ст. у дусі англ. класицизму та неоготики. З 2-ї пол. 19 ст. інтенсивно забудовуються міста (Сідней, Мельбурн, Брісбен, Аделаїда) за прямокутним плануванням багатоповерховими будинками. З 20-х рр. 20 ст. в архітектурі А. поширюються нові течії, переважно конструктивізм (столиця Канберра, І913-27, арх. І. Гріффін). Серед сучас. споруд - оперний театр (арх. Г. Зайдлер) в Сіднеї, Олімпійський стадіон

(1956) у Мельбурні.

Образотворче мистецтво. Художня культура А. має дві першооснови. Однією з них є мистецтво аборигенів (різьблення, гравірування; розпис на щитах, бумерангах тощо, в яких геом. орнамент поєднувався з умовними магічними символами; наскельні розписи в печерах із зображенням людини), другою - європ. культура. В кін. 18 - на поч. 19 ст. з'явилися документально точні зарисовки природи Австралії (К. Мартенс, А.-Л. Бювелот), сатирична графіка (С.-Т. Гілл). В кін. 19 - на поч. 20 ст. розвинулася нац. школа реалістичного жанрового живопису (живописці Дж.-У. Ламберт, Ф. Мак-Каббін, Н. Куніган, скульптор Л. Дадсуелл). У 40-х рр. 20 ст. виникло нове мистецтво аборигенів (родини Наматжіра і Парерултья).

Музика. Муз. нар. творчість корінного населення А.- спів, що супроводиться відбиванням ритму; інструменти - гонг, барабан, диджериду тощо. З кін. 18 ст. поширилася європ. музика. В 1847 у Сіднеї поставлено першу австрал. оперу "Дон Джон Австрійський"

A. Натана. В Аделаїді, Мельбурні, Сіднеї є консерваторії. Серед муз. діячів А.- композитори А; Гілл, Дж. Антілл, А. Бенджа-мін, диригент Б. Гейнце, скрипачка Б. Кімбер, вокалісти Н. Мелба, Г. Блейр та ін.

Театр. Перші спектаклі в А. поставлені у 80-х рр. 18 ст. колоністами. В 30-40-і рр. 19 ст. в Сіднеї та ін. містах створюються постійно діючі театри. Формуванню нац. театру сприяла діяльність літ.-театр, об'єднань у 10-30-х рр. 20 ст., які ставили переважно вітчизн. п'єси (К.-С. Прічард, Л. Ессон, У. Мур, К. Уотсон). Провідні нац. театри А.- "Олд тоут", "Індепендент тіетр" протистоять комерційним театрам ("Тіволі" та ін.). Працюють і напівпрофес, т. з. нові театри.

Кіно. Кіновиробництво в країні почалося 1900. У 70-х рр. засн. Австралійську федерацію розвитку кіно. Поширене документальне кіно. Наук. фільми випускає Держ. організація наук. і пром. досліджень у Мельбурні. В 1975-76 створено фільми: "До неділі занадто довго" (реж. К. Ганнам), "Між війнами" (реж. М. Тернгілл), "Автомобілі знищили Париж" (реж. П. Уейр). Іл. див. на окремому аркуші, с. 224-225.

Літ.: Мачихін ф. М., Юрківський

B. М., Яценко Б. П. Економічна географія зарубіжних країн. Капіталістичні країни. К., 1975: Современная Австралия (Справочник). М., 1976; Малаховский К. В. История Австралийского Союза. М., 1971.

австралія

австралія

австралія

австралія

австралія

австралія

 

Схожі за змістом слова та фрази