Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow танг-тая arrow ТАНЕЦЬ
   

ТАНЕЦЬ

(польс. taniec, від нім. Tanz) — вид мистецтва, в якому засобами створення худож. образу є рухи й положення тіла танцівника. Мистецтво Т. розкриває духовний світ людини, є важливим засобом ідейно-емоційного впливу, У Т. велике значення мають гармонійність рухів і поз, пластична виразність і міміка, темп і ритм руху, просторовий малюнок, композиція. Т. тісно пов'язаний з музикою і костюмом. Зміст Т. зумовлений побутом, працею, етнографічними особливостями того чи ін. народу. Виник у найдавніші часи з рухів і жестів, пов'язаних з трудовими процесами і емоційними враженнями від навколишнього світу. Поступово рухи змінювались, художньо узагальнювались, формувалося мистецтво Т.— один з видів народної творчості. Т. спершу був пов'язаний з піснею. В процесі еволюції відокремився у самостійний вид мистецтва. В кожного народу склалися певні танц. традиції, хореографічна мова і пластична виразність, способи співвідношення рухів і музики. На цій основі формувалися бальний танець і професійний сценічний. Склалися різні танц. системи, напр. європ. класичний Т. (див. Балет), танц. системи народів країн Азії, Африки тощо. Найдавніші танці укр., рос., білорус. та ін. слов'янських народів наз. хороводами. Виконання їх було пов'язане з обрядами. текст. музика і хореографія перебували в органічній єдності. В хороводах відображаються трудові процеси ("шевчики", "бондарі", "овалі", "косарі", "сівачі"), родинно-побутові стосунки (подоляночка, нелюб), явища природи ("А вже весна") та ін. Укр. побутові танці ("метелиця", гопак, козачок, коломийки, "гуцулка") виникли і розвинулися в період становлення укр. народності на основі хороводів на побутову тематику. Різноманітні за хореографічним малюнком, вони будуються на одних і тих самих танц. рухах (перемінний крок, присядки, дрібушки, вихилясники, тинки тощо). Залежно від змісту й характеру Т. рухи виконуються широко й повільно (в гопаку), дрібно і швидко (в козачку). Сюжетні Т. тематично багатші: в них відбито трудову діяльність ("лісоруби", "ковалі", "гречка"), народну героїку ("опришки", гонта, аркан), побут, явища природи, звички птахів і тварин ("гусак", "козлик","бичок)" тощо. В них широко застосовується пантоміма. У сучас. профес. хореографії утвердився новий жанр — сценічний нар. танець, який пропагують ансамблі пісні і танцю, зокрема Ансамбль танцю УРСР імені П. П. Вірського. Відбувається взаємозбагачення танц. культури народів СРСР. Загальновідомими стали Т.— камаринська (рос.), гопак (укр.), лявониха (білорус), лезгинка (лезгин.), молдовеняска (молд.) та ін. Укр. нар. Т. широко використовувались у виставах укр. труп. Розвиваючи традиції укр. нар. Т. і спираючись на здобутки класичної спадщини, рад. хореографи створили вистави, які стали зразками укр. хореографічної класики. Див. також Хореографія.

Літ.: Українські народні танці. К., 1962; Добровольская Г. Танец. Пантоиима. Балет. Я., 1975.

Р. А. Клявін.

 

Схожі за змістом слова та фрази