Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меч-михайлів arrow МИРНИЙ
   

МИРНИЙ

Панас [справж. прізв.— Панас Якович Рудченко; 1 (13).V 1849, м. Миргород — 28.1 1920, Полтава] — укр. письменник революційно-демократичного напряму. Н. в сім'ї дрібного урядовця. Закінчив Гадяцьке повітове училище (1862). З 14 років служив _у канцеляріях у Гадячі (1863—64), Прилуках (1865—67), Миргороді (1867—71). З 1871 проживав у Полтаві, працюючи у губернському казначействі й казенній палаті. В 1914 одержав чин дійсного статського радника. Після Великої Жовтн. соціалістичної революції працював у Полтав. губфінвідділі. Світогляд і літ.-естетичні погляди М. сформувались під впливом пое зії Т. Г. Шевченка, творчості рос. революц. демократів та революц. народництва 70-х рр. Ранніми літ. спробами М. були вірші, драми, а також оповідання, більша частина яких залишилась незакінчена ("Голодні годи", "Рід", "Карло Карлович" та ін.). В першому надрукованому оповіданні "Лихий попутав" (1872) М. правдиво показав сумну долю сироти-покритки; у другому—"П'яниця" (1874) — створив образ "маленької людини", дрібного чиновника, зім'ятого життям. В обстановці 70-х рр. виникла соціально-психологічна повість М. "Лихі люди" (1877, Женева: інша назва—"Товариші"), в якій створено образи нових людей — революц. демократів. Повість розвінчувала облудну бурж.-націоналістичну теорію т. з. нац. єдності. Широке визнання і славу приніс М. його великий соціальний роман з нар. життя "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" ("Пропаща сила"), що був написаний у співавт. з братом І. Я. Рудченком (І. Біликом) протягом 1872—75 і вперше надрукований М. Драгомановим у Женеві (1880). В романі змальовано майже столітню історію укр. села, відображено різні форми протесту і боротьби сел. мас проти соціального гніту, викривається кріпосництво, жорстока миколаївська солдатчина, грабіжницька реформа 1861, антинародна суть земства, царського суду. Ідея боротьби з соціальною неправдою найповніше втілена в образі Чіпки Варениченка, в думках і вчинках якого показано силу і слабкість селян, протесту, не освітленого політичною свідомістю. У романі відбилися осн. якості таланту М.— глибока народність, викривальний характер зображення дійсності, сміливе розкриття соціальних суперечностей і антагонізмів, велика сила типізації. Ідейно й тематично з цим романом пов'язані повісті 80-х рр. "Голодна воля" (незакінчена), "За водою" (разом із І. Рудченком) та ін. Зіставленню кріпосницької і капіталістичної епох, різкій критиці їх присвячено повість "Лихо давнє й сьогочасне" (1897). Ця ж тема порушується в незакінчених повістях "Халамидник", "Міщани", в романі-хроніці "Родина Бородаїв". Вершин реалізму досягнув М. у соціально-психологічному романі "Повія" (перші дві частини з'явилися 1883—84; всі чотири опубл. 1928). Трагічна доля сільської дівчини-наймички розкривається на широкому соціальному тлі. В романі показано типові процеси пореформеної капіталістичної дійсності — розшарування селянства, зростання нового, бурж. класу — куркулів, стихійний протест пограбованого села, фальшиве народолюбство української бурж. інтелігенції. В 1953 роман інсценізовано, 1961 — екранізовано.

В літ. доробку М. є також видатні зразки малої епічної форми: цикл оповідань-образків "Як ведеться, так і живеться" (кін. 70-х — серед. 80-х рр.), зворушливе оповідання "Морозенко" (1885; опубл. вперше 1898) про безрадісне дитинство й трагічну смерть сільс. хлопчика: нарис "Серед степів", де подано світлі пейзажі Полтавщини і тяжкі картини переселення селян на Амур; новела "Лови" — їдка сатира на поліцейського служаку. В період революції 1905—07 закликав служити трудящому народу ("До сучасної музи", 1905), розкривав революц. значення поезії Шевченка ("Пригода з ,,Кобзарем"", 1906), створив революц.-романтичну поему в прозі "Сон", в якій з позицій утопічного селян, соціалізму славив майбутнє безкласове суспільство, засноване на принципах рівності і свободи. Твердою впевненістю в неминучість краху деспотичного ладу перейнятий вірш М. "До братів-засланців" (1908). В оповіданні "Дурниця" (1909) об'єктом сатири послужили Держ. дума, наполохані урядовими репресіями панки-ліберали, очманілі шукачі "крамоли". Працював М. і в жанрі драматургії. Йому належать комедії "Перемудрив" (1885), "Згуба" (1896), драми "У черницях" (1884), "Спокуса" (1901) та ін. Найбільшу популярність здобула драма "Лимерівна" (1883, опубл. 1892), в основу сюжету якої покладено давню нар. баладу. В драмі на матеріалі з життя села пореформеної доби показано непримиренність інтересів багатіїв-самодурів і бідноти. Роль гол. героїні Наталі належала до улюблених ролей М. Заньковецької. Вона ж розробила і сценічну редакцію "Лимерівни". В 1955 п'єсу екранізовано. М. перекладав укр. мовою твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Островського, У. Шекспіра, Г. Лонгфелло. Йому належить оригінальний переспів "Слова о полку Ігоровім" ("Дума про військо Ігорове", 1883, опубл. вперше 1886), де використано характерну для дум стилістичну і ритмічну систему. Високу оцінку творчості М. дали в свій час І. Франко, М. Коцюбинський, В. Стефаник, Марко Черемшина, Е. Ожешко.

В 1939 в будинку письменника в Полтаві створено Мирного Панаса музей; 1951 там же споруджено йому пам'ятник. У травні 1949 в Рад. Союзі було відзначено 100-річчя з дня народження М. Його ім'я присвоєно школам, бібліотекам, іншим культур.-осв. закладам і установам. Іл. між с. 448—449.

Тв.: Твори, т. 1—5. К., 1960; Зібраная творів, т. 1—7. К., 1968—71; Рос. перекл.— Собрание сочинений, т. 1—4. М., 1951.

Літ.: Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Львів, 1910; Кирилюк Є. П. Панас Мирний. К., 1939; Білецький О. І. Панас Мирний. В кн.; Білецький О. Зібрання праць, т. 2. К., 1965; Сиваченко М. Є. Історія створення романа "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". К., 1957; Зуоков С. Д. Ранні драматичні спроби Панаса Мирного. К., 1958; Пивоваров М. П. Проза Панаса Мирного 70-х років. К., 1959; Сиваченко М. Є. Корифей української прози. К., 1967; Черкаський В. М. Панас Мирний. Біографія. К., 1973.

М. Є. Сиваченко.

Мирний - leksika.com.ua

Мирний - leksika.com.uaМирний - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази