Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Е-економік arrow ЕКВАТОРІАЛЬНА ГВІНЕЯ
   

ЕКВАТОРІАЛЬНА ГВІНЕЯ

Республіка Екваторіальна Гвінея - держава в Екваторіальній Африці. До складу Е. Г. входить материкова частина (Ріо-Муні), о. Масіас-Нгема-Бійого та ін. дрібні о-ви у Гвінейській зат. Атлантичного ок. Осн. населення - народи фанг, бубі та ін. Офіц. мова - іспанська.

В адм. відношенні Е. Г. поділяється на 2 провінції.

Державний лад. Е. Г.- республіка. Діє конституція 1973. Глава держави та уряду - президент, що обирається нас. строком на 5 років. Першого президента Е. Г. Ф.-М. Нгема згідно з конституцією обрано довічно. Законодавчий орган - однопалатний парламент - нац. нар. збори, що мають обиратися населенням строком на 5 років; виконавчий - уряд.

Природа. Поверхня материкової частини Е. Г. гориста, пересічна вис. 600-900 м, найбільша - 1500 м. Уздовж узбережжя - вузька приморська низовина. Клімат екваторіальний, вологий. Пересічна місячна т-ра від +24 до + 28°. Опадів понад 2000 мм на рік. Річки короткі, порожисті. В рослинному покриві переважають вічнозелені екваторіальні ліси.

Історія. Тер. Е. Г. відкрита португ. мореплавцями в кін. 15 ст. В 15- 18 ст. вона була колонією Португалії, яка 1778 передала її Іспанії. Під тиском нац.-визвольної боротьби ісп. уряд змушений був 1960 ліквідувати колоніальний статус Е. Г. та оголосити її "заморською провінцією", а в жовтні 1968 надати їй незалежність. У 1968 встановлено дипломатичні відносини між СРСР і Е. Г. З 1968 Е. Г.- член ООН. Уряд країни здійснив ряд заходів, спрямованих на розвиток нац. економіки. У міжнар. відносинах Е. Г. дотримується політики неприєднання. Е. Г.- член Організації африканської єдності. Між Е. Г. і СРСР підписано угоди про економічне і технічне співробітництво, про співробітництво в галузі мор. рибальства, авіац. зв'язок.

В. В. Будяков.

Політичні партії, профспілки. В 1970 створено Єдину нац. партію (з 1972 - Єдина національна партія трудящих, ПУНТ), яка об'єднує все доросле населення країни. ПУНТ є правлячою партією. Загальна спілка робітників Екваторіальної Гвінеї, єдина профспілкова організація.

Господарство. Економіка Е. Г. внаслідок тривалого колоніального панування характеризується низьким рівнем розвитку. 77% екон. активного населення країни зайнято в с. г. Воно спеціалізується на виробн. експортних культур (збір 1976, тис. т): бобів какао - 12, кави - 5, бананів - 12, а також продуктів олійної й кокосової пальм. Для внутр. споживання вирощують ямс, батат, маніок, кукурудзу, рис, овочі. Заготівля цінних порід деревини (бл. 300 тис. т на рік); збирання плодів дикоростучої олійної пальми й соку каучуконосів. Тваринництво розвинуте слабо (розводять велику рогату худобу, овець, кіз, свиней). У прибережних водах - мор. рибальство (2 тис. т риби, 1976). Пром-сть представлена переважно дрібними підприємствами по переробці с.-г. сировини та деревини; є цем. з-д, меблева ф-ка. За допомогою СРСР споруджено суднорем. підприємство. Виробн. електроенергії 1974 становило понад 16 млн. кВт o год. Довж. з-ць - 76 км, автошляхів - 1,3 тис. км, в т. ч. асфальтованих - 0,4 тис. км. Гол. мор. порти - Малабо й Бата. Вивозять какао, каву, деревину, продукти переробки олійної пальми, банани; довозять тканини, прод. товари, пром. устаткування, нафтопродукти. Значна частина зовн. торгівлі припадає на Іспанію. Грошова одиниця-еквеле, дорівнює ісп. песеті.

Г. В. Балабанов.

Освіта. В країні проголошено обов'язкове безплатне навчання дітей віком від 6 до 14 років, проведено реформу школи. Всі школи державні. Строк навчання в поч. школі 6 років, у серед.- 6(4 + 2).. У 1973/74 навч. р. у поч. школах налічувалося 35,9 тис. учнів, у 1972/73 навч. р. у серед. школах, профес.-тех. уч-щах - 5,5 тис. Учителів поч. шкіл готують у двох пед. уч-щах у Малабо й Баті. Вищу освіту здобувають за кордоном, у т. ч. в СРСР. У Малабо є бібліотека, в. 3. Клепиков. Преса, радіомовлення. Осн. урядові газети (ісп. мовою): щоденна - "Діаріо де ла Гінея Екуаторіаль" ("Газета Екваторіальної Гвінеї") й щотижнева - "Лібертад" ("Свобода", з 1970). Радіомовлення ведеться ісп. мовою, окремі передачі - місц. мовами. Діють урядова радіостанція "Радіо Малабо" й комерційна станція "Радіо Бата", що контролюється урядом.

Літ.: Мельников И. А., Корочанцев В. А. Экваториальная Гвинея. М., 1971.

Екваторіальна гвінеяЕкваторіальна гвінея

 

Схожі за змістом слова та фрази