— монархічна форма правління в Росії, при якій верховну владу здійснював необмежений монарх — цар, з 1721 — імператор. В історії С. було два етапи: 16—17 ст., коли діяли станово-представницькі установи — Боярська дума та періодично скликувані Земські собори; 18 — поч. 20 ст., коли існувала абсолютна монархія (див. Абсолютизм), що еволюціонувала в напрямі бурж. монархії (див. Державна дума). С. було повалено Лютневою буржуазно-демократичною революцією 1917. При С. народ зовсім не брав участі в законодавстві і в контролі за управлінням, був безправним. С. проводило великодерж. шовіністичну політику щодо всіх неросійських народів країни.
|
