Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сусп-сяр arrow СЬЄРРА-ЛЕОНЕ
   

СЬЄРРА-ЛЕОНЕ

Республіка Сьєрра-Леоне — держава в Зх.! Африці. На Зх. омивається водами Атлантичного ок. В адм. відношенні поділяється на 3 провінції та область.

Державний лад. С.-Л.—республіка. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією. Глава д-ви — президент, який обирається строком на 7 років. Законодавчу владу здійснює однопалатний парламент — Палата представників (104 депутати); виконавчу — президент і уряд.

Природа. Берегова лінія розчленована естуаріями річок. Береги переважно низькі, піщані. Більшу частану території займає Леоно-Ліберійська височина заввишки до 1958 м (г. Бінтімані), на Пн.— відроги масиву Фута-Джаллон. Вздовж узбережжя простягається низовинна рівнина. Поклади заліз., титанової та хромової руд, алмазів, бокситів, золота, платини. Клімат екваторіальний. Пересічна річна т-ра на узбережжі від + 24 до +27°. Опадів до 2000—2500 мм на рік, у гірських районах — понад 4000 мм. Річкова сітка густа, річки порожисті, повноводні, найбільші з них — Каба, Рокеллс, Сева. Поширені червоно-жовті фералітні грунти, на узбережжі— болотні та алювіальні засолені грунти. На Пн.— високотравна савана, на Пд. і Пд. Сх.— зарості чагарників. В горах подекуди збереглися вічнозелені екваторіальні ліси.

Населення. С.-Л. населяють народи мовної групи нігер-конго, в т. ч. народи зх.-атлантичної підгрупи (темне, лімба, фульбе, булом та ін.—

50 %, 1978, оцінка) і народи підгрупи манде (менде, коно та ін.—

48,1 % ). Офіц. мова — англійська. Пересічна густота населення — 50 чол. на 1 км2 (1982, оцінка). Міське населення становить 21 % (1975). Найбільші міста — Фрітаун. Бо, Кенема, Макені.

Історія. Тер. С.-Л. заселена людиною з епохи палеоліту. В 1462 на узбережжі С.-Л. з'явилися португальці, а в серед. 16 ст.— англійці. В 1808 Великобританія оголосила узбережжя С.-Л. своєю колонією, а 1896 внутр. райони країни — протекторатом. Експансія колонізаторів, посилення експлуатації викликали 1898 повстання в С.-Л. від проводом Бай Буре, яке було жорстоко придушено. З поч. 30-х рр. 20 ст. почалася експлуатація мінеральних багатств країни іноз. капіталом. Розвиток капіталістичних відносин в С.-Л. сприяв формуванню робітн. класу. На поч. 40-х рр. виникли профспілки, на поч. 50-х рр.— політ. партії. Після 2-і світової війни 1939—45 в країні розгорнувся революц. рух (в лютому 1955 — страйк робітників і службовців Фрітауна, в листопаді 1955 — березні 1956 — масові сел. виступи). 27.IV 1961 було проголошено незалежність С.-Л. у складі Співдружності. До влади прийшла Нар. партія Сьєрра-Леоне (НПСЛ, засн. 1951). В 1962 було встановлено дипломатичні відносини між СРСР і С.-Л. На парламентських виборах 1967 перемогу здобула партія Всенародний конгрес (ВК). Щоб не допустити приходу до влади ВК. лідери НПСЛ спровокували 23. III 1967 держ. переворот. До влади прийшли військові, які створили Раду нац. перетворення. 18.IV 1968 молодші офіцери здійснили новий військ. переворот і передали владу партії ВК. 19.IV 1971 С.-Л. проголошено республікою. Уряд С.-Л. вживає заходів до забезпечення екон. незалежності країни, прагне встановити контроль над діяльністю іноз. компаній, проводить політику африканізації в галузі економіки, освіти й культури. В зовнішній політиці уряд С.-Л. виступає проти імперіалізму і неоколоніалізму, підтримує національно-визвольний рух народів Пд. Африки, дотримується неприєднання принципу, розвиває відносини з усіма країнами, в т. ч. з соціалістичними. Між С.-Л. і СРСР укладено ряд угод, зокрема, про торг. (1965), культур. і наук. (1968, 1976) співробітництво, про рибальство (1976), про повітр. сполучення (1980). З 1961 С.-Л.— член ООН. С.-Л.— член Організації африканської єдності. Економічного співтовариства країн Зх. Африки.

М. Д. Несук.

Політичні партії, профспілки. Всенародний конгрес, засн. 1960. Правляча і єдина партія в країні. Конгрес Праці С.-Л., засн. 1946,— осн. профцентр. Входить до МКВП.

Господарство. С.-Л.— економічно слаборозвинута агр. країна з відносно розвинутою гірничодобувною пром-стю. Після проголошення незалежності вжито заходів щодо обмеження діяльності іноз. компаній, розширення держ. сектора. Встановлено держ. контроль над гірничодобувною пром-стю, запроваджено держ. планування, на селі розвивається кооперація. Проте іноз. капітал (гол. чин. Великобританії) продовжує утримувати значні позиції в г-ві країни. В с. г. створюється 30,4 % валового внутр. продукту і зайнято 65 % екон. активного населення (1982). Основа с. г.— примітивне землеробство. Переважає общинне землекористування. В обробітку — 6л. 4 млн. га землі. С. г. не задовольняє потреб країни у продовольстві. Для власного споживання вирощують (збір, тис. т, 1981): рис — 400, касаву, просо, сорго, кукурудзу, арахіс; на експорт — каву — 6, боби какао —9, олійну пальму (ядра горіхів — 30), імбир, цитрусові. Внаслідок поширення мухи цеце тваринництво розвинуте слабо. Рибальство (у т. ч. з допомогою СРСР), 1981 виловлено 106 тис. т риби. Гірничодобувна пром-сть представлена видобуванням (1981): алмазів — 430 тис. каратів, бокситів — 750 тис. т, рутилу — 67 тис. т та ін. корисних копалин. Невеликі підприємства по переробці нафти і с.-г. продуктів, по виробн. буд. матеріалів, взуттєва і тютюнова фабрики, пивоварний завод та ін. У 1981 було вироблено 280 млн. кВт год електроенергії. Осн. вид транспорту — автомобільний. Довж. автошляхів — понад 8 тис. км (у т. ч. з твердим покриттям — бл. 6 тис. км), з-ць — 542 км (практично не експлуатуються). Гол. мор. порт — Фрітаун, міжнар. аеропорт — Лунгі. З С.-Л. вивозять алмази, боксити, боби какао, каву, ядра пальмових горіхів; довозять машини і устаткування, нафтопродукти, хім. товари, продовольчі товари. Осн. торг. партнери — Великобританія, США, Нідерланди. Грош. одиниця — леоне. 1 леоне = 0,79 дол. США (серпень 1982).

І. Т. Твердохлєбов.

Медичне обслуговування. В 1972 в країні було 2,8 тис. лікарняних ліжок (10,8 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 149 лікарів (0,6 лікаря на 10 тис. ж.). Підготовка лікарів здійснюється за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1977 понад 80 % нас. було неписьменним. У країні проголошено безплатне обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 14 років. Поряд з державними є приватні навч. заклади. Строк навчання в поч. школі 7 років, у середній — 7 (5 + 2). Викладання — англ. мовою. В 1979/80 навч. р. у поч. школах налічувалося 6л. 250 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 63,1 тис. У 1967 у Фрітауні відкрито Ун-т С.-Л. на базі об'єднання коледжів Фура-Бей та Нджала (1979/80 навч. р.— бл. 1,9 тис. студентів), там же діють Пед. коледж ім. М. Маргаї та тех. ін-т; тех. ін-т у м. Кенемі. Функції центру по координації наук. діяльності виконує Ун-т С.-Л. Працюють Ін-т мор. біології та океанографії (засн. 1966), Ін-т вивчення Африки при коледжі Фура-Бей, Т-во С.-Л. (засн. 1918, дослідження з мистецтва, л-ри, історії та ін.), геол. служба (засн. 1918). Бібліотечна рада у Фрітауні, б-ка університетського коледжу Фура-Бей, Нац. музей у Фрітауні;

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1981 в С.-Л. видавалося понад 10 друкованих видань тиражем бл. 33 тис. примірників. Провідні газети: "Дейлі мейл" ("Щоденна пошта", з 1931) — щоденна урядова та "Ві юн" ("Наш співрозмовник", з 1963) — орган партії Всенародний конгрес, виходить двічі на тиждень; журнали "Сьєрра-Леоне трейд джорнал" ("Торговельний журнал Сьєрра-Леоне", з 1961), "Фокус" ("Фокус", з 1974), обидва — щоквартальні. Радіомовлення — з 1934. Урядову службу радіомовлення С.-Л. створено 1972. Радіомовлення ведеться англ., франц. та 4 місц. мовами (менде, темне, лімба, кріо). Телебачення — з 1963.

Література розвивається англ. мовою. Великий вплив на неї, як і на ін. афр. л-ри, має фольклор. Провідна роль належить прозі. В числі перших в л-ру С.-Л. прийшла А. Кейслі-Хейфорд (1868—1959) — авторка багатьох оповідань та автобіографії. Дещо пізніше здобули популярність оповіданнями Е. Д. Джонс, М. Сіна, Г. Барт-Уїльямс, К. Файл. Знання фольклору й життя народу характерне для творів Абіосе Ніколя (псевд. Девідсона Ніколя; н. 1924). Починаючи з 50-х рр. в л-рі з'являється роман. Найзначніші з них; "Хлопчик з Коссоу" (1956) Р. У. Коула, "Африканець" (1960) У. Ф. Контона, "Ні минулого, ні сучасного, ні майбутнього" (1973) Ю. А. Медді. Серед відомих сучас. поетів — Г. Барт-Уїльямс та С. Чейні-Кукер Розвиток драматургії пов'язаний з іменами Р. С. Ізмона та Дж. Акара.

В. К. Кухалашвілі.

Архітектура і мистецтво. Переважаючий тип нар. житла — кругла в плані глиняна або плетена хатина під конічним солом'яним дахом, оздоблена яскравим орнаментальним розписом. Від португ. панування 15—16 ст. збереглися нечисленні фортеці; за англ. колонізації з'явилися міста з будинками сучас. типу. Серед зразків середньовічного й сучас. нар. мистецтва — стеатитові статуетки, дерев'яні маски, вироби з слонової кістки, художні тканини (розпис батиком), кераміка. З 60-х рр. 20 ст. склалася нац. школа станкового мист. (живописці М. Барні-Нікол, С. Лейбер-Блейк, скульптор П. М. Каремо), для якої характерний тісний зв'язок з народним мистецтвом.

Муз. інструменти — барабани, труби (з бивнів слона), дерев'яні флейти, банджо (типу віолончелі), баланджа (типу ксилофона). Носіями нар. мистецтва є гріоти — мандрівні оповідачі та співаки (героїчні, ліричні, сатиричні пісні, балади йоме). Нар. танці часто перетворюються на пантоміму. Серед профес. композиторів поч. 20 ст.— С. Колрідж-Тейлор (ораторія "Гайавата", "Казкові балади" та ін.). В 1953 засн. Товариство афр. музики (збирає і обробляє фольклор афр. народів).

Літ.: Ланге X. В стране Львиных Гор. Пер. с нем. М., 1981; Вавилов В. Н. Литературы Ганы и Сьерра-Леоне. В кн.: Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. М., 1973.

сьєрра-леоне - leksika.com.uaсьєрра-леоне - leksika.com.uaсьєрра-леоне - leksika.com.uaсьєрра-леоне - leksika.com.uaсьєрра-леоне - leksika.com.uaсьєрра-леоне - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази