Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow асп-ая arrow АТМОСФЕРА
   

АТМОСФЕРА

(від грец. - пара і — куля) — повітряна оболонка Землі. Це суміш газів: в основному азот (понад 78 %) і кисень (бл. 21 %), а також аргон, вуглекислий газ, водень, гелій, неон, озон, пил, водяна пара та деякі ін. речовини. Заг. маса А. — 53 • 1015 т (0,000001 частини маси Землі). Густина А. зменшується з віддаленням від Землі. За цією та деякими ін. ознаками метеорологи виділяють кілька шарів А. Найгустіший шар повітря, що прилягає до Землі, наз. тропосферою (8—10 км у по-ляр. районах і 16—18 км поблизу екватора). Тут сконцентровано бл. 80 % заг. маси А. і майже вся волога. Тропосфера характеризується коливаннями т-ри, яка знижується чим далі від Землі. У цьому шарі відбуваються фіз. процеси, які визначають клімат планети. Другий шар — стратосфера (від 11 до 51 км): він більш розріджений і майже не містить вологи. На висоті 20—25 км знаходиться шар озону, який захищає живі організми на Землі від шкідливого короткохвильового випромінювання. Третій шар — мезосфера (від 51 до 86 км), четвертий — термосфера, або іоносфера (від 86 до 800 км), п'ятий — екзосфера (вище 800 км). Гол. компонентом екзосфери є гелій. З віддаленням від Землі А- поступово переходить у міжпланетний простір.

А. — один з гол. компонентів навколишнього природного середовища. Вона поглинає надмірне ультрафіолетове сонячне випромінювання та зменшує тепловіддачу Землі, є необхідною фіз. і біол. умовою існування людини та джерелом життя на нашій планеті. В атмосфері формуються клімат і погода Землі.

А. має також важливе екон. значення. Вона є джерелом кисню для спалювання палива, сировини—для хім. промисловості (азот, аргон, кисень, вуглець тощо), засобом отримання вітрової енергії та охолодження нагрівальних пристроїв, середовищем для руху різноманітних літальних апаратів, налагодження зв'язку, скидання відходів госп. діяльності людини. Розвиток науки і техніки розширив можливості сусп-ва у використанні ресурсів та властивостей А. Водночас різко збільшився і негат. антропогенний вплив на А. Масштаби її забруднення відходами в-ва набули загрозливого характеру. Це зумовило необхідність вжиття дієвих заходів, зокрема правових, щодо охорони А. як на рівні окр. держав, так і світ, спільноти в цілому.

Правовий статус А. зумовлений її природ, особливостями. Внаслідок газопод. стану і пост, циркуляції атмосферне повітря не може бути суто нац. надбанням. А. є універсальним міжнар. природним ресурсом, що перебуває у заг. користуванні всіх держав і народів світу. її охорона та раціональне використання регулюються нормами як міжнародного права, так і нац. законодавства. Міжнар.-правовою основою такої охорони є, зокрема, договори про заборону випробувань і застосування зброї масового знищення (ядерної, біологічної, хімічної), Конвенція про заборону воєн, чи будь-якого ін. ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977, Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979, Конвенція про охорону озонового шару 1985, Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар 1987 тощо. Гол. актом законодавства України, спрямованим на захист А. від різних форм її деградації, є Закон України «Про охорону атмосферного повітря» (1992). Окр. питання цієї проблеми регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) та деякими ін. законод. актами.

Літ.: Бринчук М. М. Правовая охрана атмосф. воздуха. М., 1985; Виноградов С. В. Междунар. право и охрана атмосферы. М., 1987; Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии. К., 1989. Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази