(франц. trepanation, від грец.— свердел) — операція розкриття кісткової порожнини. Здебільшого роблять Т. черепа з метою здійснити певну операцію на мозку (видалити пухлину, спинити кровотечу з поранених судин тощо). При остеомієліті часто вдаються до Т. ураженої трубчастої кістки, при мастоїдиті — до Т. сосковидного відростка. Т. наз. також розтин порожнини зуба, операцію на склері ока, взяття кісткового мозку для дослідження (трепанобіопсiя).
|
