Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow коліб-комб arrow КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ
   

КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

— галузь важкої промисловості, що займається видобуванням і збагаченням руди, виробництвом і обробкою кольорових металів, рідкісних і дорогоцінних металів та їхніх сплавів, видобуванням природних алмазів та ін. мінеральної сировини. До К. м. належать також заготівля і переробка вторинних кольорових металів. Виробничий комплекс галузі складається з гірничодобувних підприємств, збагачувальних ф-к, металург. й металообробних з-дів. Підприємства К. м., як матеріаломісткої й енергоємної галузі, будуються в місцях добування сировини й виробн. дешевої електроенергії. В 1913 в Росії було вироблено 17 тис. т міді. 1,5 тис. т свинцю; незначну кількість кольорового литва та прокату. Переважну частину продукції К. м. Росія імпортувала. За роки Рад. влади К. м. набула значного розвитку. До 1928 було відбудовано й реконструйовано мідні й свинцево-цинкові рудники та з-ди, копальні золота. В довоєнні п'ятирічки на новозбудованих підприємствах було організовано пром. виробн. алюмінію, нікелю, магнію, вольфрамових і молібденових концентратів, твердих сплавів та електродної продукції. В післявоєнні роки створено титанову напівпровідникову пром-сть, набули дальшого розвитку всі підгалузі К. м. Поряд з розширенням діючих пром. центрів К. м. на Уралі та в Закавказзі було створено нові індустріальні комплекси в Сибіру, на Далекому Сході, Пн. Зх. країни, в Казахстані, на Україні, в республіках Серед. Азії і Закавказзя. За запасами і виробн. кольорових металів СРСР посідає провідне місце в світі. На Україні до Великої Жовтн. соціалістич. революції експлуатували лише Микитівське родовище ртуті, відкрите 1879. В 1922 відновлено роботи на Микитівському ртутному комбінаті, 1930 введено в дію костянтинівський з-д "Укрцинк"; на базі електроенергії Дніпрогесу імені В. І. Леніна 1933 на Дніпровському алюмінієвому заводі імені С. М. Кірова одержано перший у республіці алюміній, перші електроди на Дніпровському електродному заводі імені 50-річчя Радянської України; 1935 в Запоріжжі став до ладу магнієвий з-д. У післявоєнні роки відбудовано й розширено підприємства К. м., зруйновані нім.-фашист. загарбниками під час Великої Вітчизн. війни, збудовано нові. На базі розвіданих нових родовищ кольорових і рідкісних металів споруджено гірничо-збагачувальні та гірничо-металург. підприємства — Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат імені XXV з'їзду КПРС, Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, Побузький нікелевий з-д, Артемівський завод по обробці кольорових металів імені Е. Й. Квірінга, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Торезький з-д наплавочних твердих сплавів та ін. На Україні почало розвиватися великомасштабне виробн. багатьох важливих для розвитку сучас. техніки видів продукції: алюмінію, магнію, кремнію, напівпровідникових матеріалів; створювалася надійна сировинна база титанового й цирконієвого виробн. На підприємствах К. м. республіки освоєно випуск багатьох нових видів продукції — цирконію, гафнію, германію, рафінованого феронікелю тощо. К. м. в ін. соціалістич. країнах: у ПНР і НРБ розвинуто виробн. міді, в УНР — алюмінію, в МНР— міді й молібдену, в СФРЮ — міді, свинцю, цинку, алюмінію. Серед капіталістичних країн К. м. найбільш розвинута у США. Японії, Австралії, Канаді (див. табл.). Характерною особливістю К. м. капіталістичних країн є зосередження рудної бази в країнах, що розвиваються (Болівія, Заїр, Замбія, Малайзія), а виробн. металів і напівфабрикатів — у розвинутих капіталістичних країнах.

Літ.: Первушин С. А. [и др.]. Экономика цветной металлургии СССР. М., 1964; Ломако П. Ф. Цветная металлургия от съезда к съезду. М., 1971; Пути развития науки и промышленности цветных и редких металлов на Украине. К., 1971; Развитие металлургии на Украине за 60 лет Советской власти. К., 1977.

О. Г. Щукін.

Кольорова металургія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази