візир (араб.) - 1) Титул міністрів у багатьох мусульманських державах Середньої і Пд.-Сх. Азії та Індії в середні віки. 2) В Османській імперії титул багатьох сановників і намісників провінцій, а також першого міністра (великий В.), який мав право видавати закони від імені султана, підписувати мирні договори. За конституцією 1876, великий В.- голова ради міністрів (до 1922). 3) Міністр в ряді сучас. Араб. країн.
|
