Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нам-нар arrow НАМІБІЯ
   

НАМІБІЯ

— країна в Пд. Африці, територія якої незаконно окупована Південно-Африканською Республікою (ПАР). На Зх. омивається водами Атлантичного ок. Площа — 824,3 тис. км2.

Населення — 1,2 млн. чол. (1977, оцінка ООН), з них 46,5% африканців племені овамбо, 11,6% білих. Живуть також готтентоти, дамара, бушмени та ін. Офіц. мови — африкаанс і англійська. Адміністративний центр — м. Віндгук. Н. управляє адміністратор, якого призначає президент ПАР. З 1977 відмінено представництво Н. в парламенті ПАР.

Природа. Більшу частину тер. Н. займає плоскогір'я заввишки до 2601 м (г. Брандберх), розчленоване численними западинами та долинами річок. Вздовж узбережжя простягається погорбована рівнина — берегова пустеля Наміб. Значні поклади міді, свинцю, марганцю, ванадію, германію, кадмію, олова, вольфраму, літію, берилу, алмазів, природного газу. Клімат тропічний, посушливий. Пересічна т-ра найтеплішого місяця (січня) від +18 до +27°, найхолоднішого (липня) — від +12 до +16°. Пересічна річна кількість опадів від 10—50 мм на узбережжі до 500—700 мм на крайньому Пн. Сх. Найбільші річки країни — Оранжева і Кунене. Численні ваді. Поширена ксерофітно-чагарникова і злаково-чагарникова рослинність на пустельних тропічних і червоно-бурих грунтах, на підвищеннях — подекуди савана. На тер. Н.— один з найбільших нац. парків світу Етоша-Пан.

Історія. На поч. 19 ст. народи, що населяли тер. Н., ще перебували на стадії розкладу первіснообщинних відносин. З 1802 почалося проникнення на тер. Н. європ. колонізаторів. У 1884 Німеччина оголосила тер. Н. своїм протекторатом під назвою Нім. Пд.-Зх. Африка (ПЗА). Народ Н. вів боротьбу проти колонізаторів (див., зокрема, Гереро і готтентотів повстання 1904—07). Під час 1-ї світової війни 1914—18 ПЗА 1915 окупували війська Пд.-Афр. Союзу (ПАС), який 1920 одержав мандат Ліги націй на управління ПЗА. Після 2-ї світової війни 1939—45, коли всі підмандатні території було включено в систему міжнар. опіки ООН, ПАС (з 1961 — ПАР) відмовився передати ПЗА під опіку ООН, а 1949 перетворив її на свою провінцію. Генеральна Асамблея ООН 1966 скасувала мандат ПАР на управління ПЗА, 1968 ухвалила рішення про перейменування ПЗА на Намібію. Уряд ПАР ігнорує рішення Генеральної Асамблеї про Н. З 60-х рр. народ Н. веде збройну боротьбу за нац. визволення, яку очолює Нар. орг-ція Пд.-Зх. Африки (СВАПО, засн. 1958). Генеральна Асамблея ООН проголосила 1979 рік міжнар. роком солідарності з народом Н.

Господарство Н. розвинуте слабо внаслідок тривалого іноз. панування. Основа економіки — гірничодобувна пром-сть, частка якої у валовому нац. продукті становить 60%. Галузь цілком контролюється іноз. капіталом; 1979 в ній діяло 24 іноз. компанії, провідне місце серед яких належить компаніям США. Видобувають (тис. т, 1978): мідну — 37,7, олов'яну — 38,6, цинкову — 36,6 (концентрат), свинцеву, марганцеву та ін. руди, кадмій — 79 т, срібло, берил, ванадій, літій, вольфрам, уран, ювелірні а.тіази — 1,9 млн. каратів (4-е місце в капіталістичному світі). Обробна пром-сть представлена окремими підприємствами металург. (виплавка міді, свинцю, олова й цинку) та харч. (виробн. рибного борошна та консервів, переробка лангустів тощо) галузей, орічно виробляють бл. 200 млн. кВт • год електроенергії. На с. г. та рибальство припадає 20% валового нац. продукту. Характерне існування великих капіталістич. ферм, що займають кращі землі, та натуральних г-в африканців. Переважає тваринництво. Розводять гол. чин. каракульських овець (1978 — 4,6 млн. голів), а також велику рогату хyдобу (2,8 млн.). Землеробство ве задовольняє потреб країни у продовольстві. Вирощують в невеликій кількості кукурудзу, сорго, пшеницю. У 1978 було виловлено 409,5 тис. т риби. Довж. (км, 1978): з-ць — 2700, автошляхів з твердим покриттям — 12 772. Осн. мор. порти — Уолфіш-Бей і Людеріц. З Н. вивозять мінеральну сировину та алмази (70,2% експорту, 1977), рибу і рибні консерви, с.-г. сировину. Гол. торг. партнери — країни Європейського економічного товариства, США та Японія; бл. 90% імпорту припадає на долю ПАР. Грош. одиниця — ренд ПАР. 1 ренд = 1,15 дол. США (1979).

А. Г. Кокіев.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. За даними ПАР (далеко не повними), в Н. 63% афр. населення було неписьменним (1973). Система освіти в Н. будується на основі дискримінації афр. населення. В 1970 ПАР офіційно запровадила апартеїд у галузі освіти. Є школи для білих і окремо — для африканців. Усі діти білих віком від 7 до 16 охоплені навчанням, строк навчання у поч. школі для них 7 років, у середній— 5. Вищу освіту діти білих здобувають у ПАР. Для африканців обов'язкового навчання немає, строк навчання у поч. школі 8 років, у середній — 5. У 1973/74 навч. р. у поч. школах налічувалося 103,5 тис. афр. учнів, з яких понад 75% відвідувало лише перші чотири класи, в середніх — 1,9 тис. учнів. Вузів у країні немає. У Вінд-гуку є приватне тех. уч-ще для білих. Наук. т-во у Віндгуку (засн. 1925, перебуває під контролем ПАР), там же — Публічна б-ка, Держ. музей (засн. 1958), музеї в Свакопмунді (засн. 1951) та Людеріці (засн. 1966). Б-ки й музеї для африканців закрито.

В. 3. Клепиков.

Намібія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази