Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow генес-герма arrow ГЕРІАТРІЯ
   

ГЕРІАТРІЯ

(від грец. - старий та - лікування) - галузь клінічної медицини, що вивчає хвороби людей похилого й старечого віку. Г.- складова частина геронтології. Осн. проблемами Г. є вивчення особливостей розвитку й перебігу різних захворювань та профілактика їх, з'ясування можливостей впливу на процес передчасного старіння, а також створення найкращих форм геріатричного обслуговування - медико-соціальної допомоги людям похилого й старечого віку. Г. як самостійна галузь клінічної медицини визначилась у 20 ст. В 1909 амер. вчений І. Натер запропонував термін "геріатрія" і висунув пропозицію виділити Г. в самостійну клінічну дисципліну. Початок наук. клінічної Г. в Росії пов'язаний з працями С. П. Боткіна (1889). В СРСР розвиток Г. пов'язаний з досягненнями в галузі біології старіння людини, що значною мірою розкриває зв'язок вікових змін старіючого організму з виникненням патологічних процесів, хвороб, притаманних людям старших вікових груп. Для них, як і для дітей, характерні особливі захворювання та своєрідні клінічні прояви, реакції і особливе терапевтичне лікування їх, а також специфічна для Г. мультиморбідність (множинність) захворювань, патологічних процесів різного походження. Бібліографію див. до ст. Геронтологія.

Д. Ф. Чеботарьов.