— окремий випадок відбиття світла або електромагнітних хвиль іншого діапазону на межі розділу двох середовищ. Відбувається, коли хвиля падає на поверхню розділу з боку оптично густішого середовища (з більшим заломлення показником n1), а кут падіння і ≥ iгр, де iгр= arc sin (n2/n1)— т. з. граничний (критичний) кут, n2 — показник заломлення другого середовища. При П. в. в. електромагн. хвиля повністю повертається в оптично густіше середовище. Енергія хвилі при П. в. в. частково проникає в менш густе середовище на глибину порядку довжини хвилі світла, але потім повертається назад. П. в. в. широко застосовують у різних оптичних приладах і волоконній оптиці.
|
