Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow косм-коц arrow КОФЕРМЕНТИ
   

КОФЕРМЕНТИ

[від лат. со... (cum) — разом і ферменти], коен-зими — органічні сполуки лебідкової природи, які разом з білковою частиною ферменту (апофермен том) беруть участь у ферментативних реакціях. К. належать до т. з. кофакторів ферментів і необхідні для прояву їхньої активності. Виконують роль акцепторів або донорів електронів, окремих атомів або атомних груп, що відщеплюються від різних речовин (субстратів) або приєднуються до них. В перебігу каталітичного процесу молекула К. не зазнає незворот-них хім. змін і може багаторазово використовуватись. Більшість К. сполучені нетривкими зв'язками з апоферментами. Проте існують К. (їх іноді називають просте-тичними групами ферментів), які дуже міцно зв'язані з білками. За хім. природою К. належать до різноманітних органічних речовин — аліфатичних, ароматичних і гетероциклічних. Багато з них є похідними вітамінів і нуклеоти-дів. До найбільш поширених у природі К. належать нікотинамід-аденіндинуклеотид (НАД), нікотинаміоаденіндинуклеотидфос фат (НАДФ), тіамінпірофосфат (ТПФ), флавінаденіндинуклеотид (ФАД), коензим А (ко-А), ліпоєва кислота, піридоксальфосфат, 5-дезоксіаденозилкобаламін, аденозинтрифосфат, АТФ (див. Аденозинфосфорні кислоти) та деякі ін. Препарати ряду К.(АТФ, ТПФ, ФАД) використовують з лікувальною метою.

Літ.: Кретович В. Л. Введение в энчимологию. М., 1967; Савицький І. В. Біологічна хімія. К., 1973; Диксон М., Уэбб Э. Ферменты. Пер. с англ. М., 1966.

Г. М. Шавловсъкий.