Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТВЕРДІ РОЗЧИНИ
   

ТВЕРДІ РОЗЧИНИ

— однофазні кристалічні або аморфно-тверді речовини змінного складу з двох (або більше) компонентів. Залежно від розташування атомів розчиненої речовини в кристалічній гратці речовини-розчинника розрізняють Т. р.: проникнення (атоми — у міжвузлях гратки, напр., водень у металах); віднімання (атоми — у підграт-ці одного металу, вакансії — у підгратці другого), напр., надлишкові атоми алюмінію у Т. р. на основі сполуки СоАl займають вузли у підгратці алюмінію, залишаючи вакантні вузли в підгратці кобальту (див. також Дефекти в кристалах); заміщення (атоми заміщують один одного в гратці, напр. Ni2+ і Mg2+ в гратці MgО). Т. р. бувають обмежені (Со у W) і необмежені (NiO в MgО). При утворенні Т. р. металів спостерігається підвищення твердості, міцності й електр. опору. Швидке охолодження (див. Гартування в металообробці) насиченого при високій т-рі Т. р. приводить до утворення пересиченого Т. р., який розпадається при низькотемпературному відпалі (див. Старіння металів) з виділенням другого компонента. Багато сплавів (сталь, бронза та ін.) і мінералів (напр., плагіоклази, рубін) є Т. р. До Т. р. належить також більшість стекол.

B. М. Павликов.

 

Схожі за змістом слова та фрази