Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Я-ям arrow ЯМАЙКА
   

ЯМАЙКА

— держава у Вест-Індії на острові тієї ж назви та прилеглих невеликих островах в Карибському м. У адміністративному відношенні поділяється на З графства.

Державний лад. Я.— конституційна монархія. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією. Діє конституція 1962. Глава д-ви — англ. королева, представлена генерал-губернатором. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент у складі генерал-губернатора, палати представників (обирається населенням строком на 5 років; 60 депутатів) і сенату (його члени у складі 21 чол. призначаються генерал-губернатором). Вищий орган виконавчої влади — уряд на чолі з прем'єр-міністром. Склад уряду затверджується парламентом.

П. Ф. Мартиненко.

Природа. Берегова лінія на Пд. дуже розчленована, оточена рифами; пн. берег вирівняний, скелястий. Поверхня — вапнякове плато вис. до 1000 м, в сх. частині підносяться гори Блу-Маунтін вис. до 2256 м. Поширені карстові форми рельєфу. Вздовж пд. і зх. узбереж — алювіальні низовини. Виявлено поклади бокситів, зал. руди, міді, свинцю, гіпсу, мармуру. Клімат тропічний пасатний. Пересічна т-ра січня +24, +25°, липня +26, +27°. Опадів на Пд. бл. 800 мм, на пн. навітряних схилах гір до 5000 мм на рік. Часто бувають руйнівні урагани. У внутр. районах острова поширені вічнозелені тропічні ліси на гірських коричнево-червоних грунтах; у зх. частині та на узбережних низовинах — савана на червоно-бурих грунтах.

Населення. Понад 96 % всього населення становлять ямайці (нащадки негрів-рабів, які частково змішалися з білими, переважно англійцями). Пересічна густота нас— 191 чол. на 1 км2 (1982). Офіційна мова — англійська. Міське населення становить 53% (1975). Найбільші міста: Кінгстон, Монтего-Бей, Спаніш-Таун.

Історія. Я. відкрив X. Колумб 1494. В 1508 почалась ісп. колонізація Я., в ході якої все корінне населення (араваки) було винищене. З 1513 для роботи на цукрових плантаціях Я. колонізатори почали завозити рабів з Африки. В 1655 острів захопили англійці (офіційно приєднаний до Англії 1670). Внаслідок масових виступів рабів 1823—24 та 1831— 32 на Я. 1833 (остаточно 1838) було скасовано рабство. Проте й після цього кол. раби зазнавали жорстокої експлуатації, що привело до повстання 1865. Під впливом Великої Жовтн. соціалістичної революції на Я. розгорнувся нац.-визвольний і робітн. рух. У 1918 відбувся перший заг. страйк. Піднесення антиімперіалістичної боротьби на Я. в період 2-ї світової війни 1939— 45 змусило Великобританію запровадити там часткове самоврядування. В 1958—61 Я. входила до створеної Великобританією Вест-Індської федерації. 6.VІІІ 1962 Я. здобула незалежність, проте залишилася в складі Співдружності, очолюваної Великобританією. В 1972 до влади прийшла Нар. нац. партія (ННП), яка проводила політику, спрямовану на демократизацію країни, розвивала взаємовигідне співробітництво з усіма країнами. В 1975 Я. встановила дипломатичні відносини з СРСР. Між Я. і СРСР укладено ряд угод про екон. і наук.-тех. співробітництво, торгівлю, культур. співробітництво, судноплавство, повітр. сполучення. В 1980 до влади прийшла Лейбористська партія Я. (ЛПЯ). Уряд ЛПЯ проводить політику, спрямовану на всебічний розвиток приватного сектора, залучення іноз. капіталу, встановлення тісних торг.-екон. зв'язків із США. В зовн. політиці ЛПЯ дотримується прозахідної, проамериканської орієнтації. З 1962 Я.— член ООН. Я.— учасниця неприєднання руху. Входить до Організації американських держав, Латиноамериканської економічної системи та Карибського співтовариства.

О. К. Дубина.

Політичні партії, профспілки.

Лейбористська партія Я., засн. 1943. Правляча. Народна національна пар-т і я, засн. 1938. Опозиційна. Входить до Соціалістичного Інтернаціоналу. Робітнича партія Ямайки, засн. 1978. Комуністична партія Ямайки, засн. 1975. Національна спілка робітників Я., засн. 1952. Входить до МКВП і ОРІТ. Конгрес профспілок Я. Входить до МКВП.

Господарство. Я.— одна з найрозвинутіших в екон. відношенні країн Карибського басейну. Г-во її значною мірою залежить від іноз. капіталу (гол. чин. США і Канади). Після проголошення незалежності вжито деяких заходів щодо створення нац. економіки. Зокрема, викуплено значну частину акцій у більшості іноз. бокситодобувних компаній, введено податки на видобування бокситів, на селі проводиться агр. реформа, створено виробничі с.-г. кооперативи тощо. Світова криза капіталістичного г-ва призвела до погіршення екон. становища Я. Зростають інфляція та ціни, більш як ЗО % економічно активного населення — безробітні. У пром-сті створюється бл. 40 % валового нац. продукту. Основа економіки — розробка великих покладів бокситів, за видобутком і експортом яких країна посідає 3-є місце в капіталістичному світі (1982 видобуто 8,2 млн. т, виробн. глинозему — 2,5 млн. т). Видобувають також гіпс, мармур, вапняки, сіль. Обробна пром-сть представлена окремими підприємствами металообр., нафтопереробної, по складанню електронної апаратури з імпортних деталей, хім., цем., деревообр. і текст. галузей. Розвинуті швейна та харчосмакова, зокрема цукр. (1981 було вироблено 203 тис. т цукру-сирцю), спирто-горілчана, фруктоконсервна галузі. Виробн. електроенергії — 2,8 млрд. кВт год (1980). Гол. пром. центр — Кінгстон. С. г., в якому створюється більше як 8 % валового нац. продукту, спеціалізується гол. чин. на вирощуванні експортних культур (збір, тис. т, 1981): цукрової тростини — 2453, бананів — 118, цитрусових — 82, кокосових горіхів (виробництво копри — 7), ямайського перцю, кави, какао. Гол. продовольчі культури — батат, маніок, кукурудза. Переважають великі плантаційні г-ва. Тваринництво розвинуте слабо. Поголів'я (тис, 1981): великої рогатої худоби — 305, свиней — 260, кіз —

390. У 1981 було виловлено 7,3 тис. т риби. Розвинутий іноз. туризм. Довж. (1981): з-ць — 330 км, автошляхів — 16,8 тис. км (у т. ч. 5,4 тис. км асфальтованих). Осн. мор. порт та міжнар. аеропорт — Кінгстон. З Я. вивозять глинозем, боксити, цукор, банани, ром тощо; довозять машини і устаткування, сировину, нафту, трансп. засоби та ін. Осн. торг. партнери — США, Великобританія, Канада. Розвиваються торг. відносини з СРСР. Грош. одиниця — долар Я. 3,15 дол. Я. = 1 дол. США (листопад 1983).

М. П Крачило.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1974 в країні було 7,8 тис. лікарняних ліжок (38,9 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 570 лікарів (2,9 лікаря на 10 тис. ж.); працювали 107 зубних лікарів і 305 фармацевтів.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Обов'язковим є навчання дітей віком від 6 до 15 років. Строк навчання в поч. школі 6 років, в середній школі — 6 років (З у неповній і 3 у повній) або 7(3 + 4). У держ. школах навчання безплатне. Існують і приватні навч. заклади. Викладання — англ. мовою. В 1977/78 навч. р. у поч. школах налічувалося 357,8 тис. (бл. 97 % дітей відповідного віку), в усіх серед. навч. закладах — 206,1 тис. учнів. У містечку Мона поблизу Кінгстона міститься Вест-Індський університет (засн. 1948; див. т. 12, Додаток); 1981/82 навч. р.— близько 12,6 тис. студентів (без філіалів). У Кінгстоні міститься коледж гуманітарних і природничих наук та технології (засн. 1958), у Спаніш-Тауні — с.-г. школа (засн. 1910). Наукові установи: Ін-т по вивченню Я. (засн. 1879), Рада наук. досліджень (засн. 1960), Планове управління, Мед. асоціація, Дослідницька мед. лабораторія, усі — в Кінгстоні, Карибський ін-т харчування в містечку Мона (засн. 1967), Дослідницький ін-т у Мандевіллі (засн. 1973) та ін., ряд наук. установ при ун-ті. Бібліотечна служба Я. в Кінгстоні (засн. 1948, заг. фонд — 1,1 млн. томів), служба шкільних б-к (фонд — понад 1 млн. тт.), б-ка ун-ту в містечку Мона (засн. 1948), б-ка коледжу гуманітарних і природничих наук та технології та ін. При Ін-ті по вивченню Я. в Кінгстоні — б-ка, музей і худож. галерея. Нар. музей у Спаніш-Тауні.

В. 3. Клепиков.

Література (англ. мовою) виникла у 18 ст. і спочатку орієнтувалася на англ. зразки. Нац. тематика знайшла відображення у віршах і п'єсах Т. Редкама (1870—1933), романах Г. Дж. Де Ліссера (1878— 1944). Визначним поетом цього періоду був К. Мак-Кей (1890—1948). Піднесення л-ри почалося після 2-ї світової війни. З'явилися перші соціальні романи "Людина-брат" (1954), "Чорна блискавка" (1955) Р. Мейса, повісті "Новий день" (1949), "Леопард" (1958) В. Ріда. Тема нац.-визвольної боротьби — в центрі романів Дж. Хірна "Голоси під вікном" (1955), "Країна, де можна жити" (1972) та ін. Проблемам сучасності присвячено романи О. Паттерсона "Руїн немає" (1967), "Діти Сізіфа" (1968), життю Ямайки у 18 ст.— його істор. роман "Помри, довгий день" (1972). У жанрі оповідання, що досяг значного розвитку, виступають К. Томпсон, Е. Солкі, П. О. Робінсон, Д. Хайндз та ін. Перша поетична антологія вийшла 1929. З поетів старшого покоління най-відоміші У. Е. Роберте (1886— 1962), Ф. Шерлок. Тему батьківщини, що звучить в їхніх віршах, продовжують В. Віртью, Д. Кемп-белл, X. Карберрі, М. Морріс, Д. Скотт, А. Макніл та ін. Популярністю користуються п'єси Т. Рона.

В перекладі рос. мовою видано романи "Голоси під вікном" і "Зайшлий біля воріт" Дж. Хірна, книги "Карибські оповідання" (1968), "Вест-індська новела" (1975), збірки віршів "Час полум'яніючих дерев" (1961), "Острови співаючого листя" (1981).

А. Д. Дрідзо.

Архітектура та образотворче мистецтво. В містах у 17—19 ст. переважало характерне для колоніальних міст прямокутне планування з забудовою в дусі англ. архітектури (собор Сент-Кетрін у Спаніш-Тауні, 1655; фортеця Рокфорт у Кінгстоні, кін. 17—19 ст.; будинок штабу, тепер Палац уряду у Кінгстоні, 18 ст.). Нар. житло — дерев'яні одноповерхові трикімнатні будинки з верандами. Багаті заміські житла споруджені в дусі амер. "колоніального стилю". З середини 20 ст. будують багатоповерхові будинки сучас. архіт. форм (Вест-Індський ун-т, житл. мікрорайон Неннівілл, усі — в Кінгстоні). З серед. 20 ст. на Я. розвивається профес. образотворче мистецтво. Серед живописців — А. Х'ю, Р. Кемпбелл, Д. Поттінгер, Л. Морріс, скульпторів — Е. Мєнлі, Н. Рой. Поширені традиційні народні ремесла — різьблення на дереві, обробка металу.

Літ.: Степанов Ю. С. Ямайка. М., 1980; Дридзо А. Д. Африканские мотивы в фольклоре Ямайки. В кн.: Фольклор и этнография. Л., 1970; Дридзо А. Д. Развитие культуры. В кн.: Молодые государства Карибского бассейна: проблемы развития. М., 1981.

ямайка - leksika.com.uaямайка - leksika.com.uaямайка - leksika.com.uaямайка - leksika.com.uaямайка - leksika.com.uaямайка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази