Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow В-вим arrow ВЕТО
   

ВЕТО

(лат. veto — забороняю) — передбачений конституціями ряду країн акт, який зупиняє або не допускає вступ в силу законів та ін. нормат.-правових актів (рішень) тих або тих органів (посад, осіб). Розрізняються абсолютне (резолютивне) і відносне (умовно-обмежене) В. Абсолютне В. виявляється, зокрема, у праві глави д-ви на остаточне відхилення прийнятого парламентом закону. При відносному В. відмова глави д-ви санкціонувати закон лише зупиняє вступ останнього в силу. Парламент у такому разі може подолати В. глави д-ви шляхом повторного голосування за закон. Для цього нерідко вимагається кваліфікована більшість голосів. У СІНА і Рос. Федерації, напр., — не менше 2/3 голосів кожної палати. За Конституцією Президент України має право відносного В. на акти Верх. Ради України (ст. 94). Для подолання В. Президента потрібна також кваліфікована більшість голосів. Відома й ін. класифікація В. — на загальне і часткове (вибіркове). Перше означає відхилення акта в цілому, а друге — окр. його частин. В. — не тільки важливий правовий засіб впливу на законод. діяльність у д-ві, а й одна з процедурних форм, що застосовується у діяльності Ради Безпеки ООН. За Статутом ООН кожен з постійних членів Ради Безпеки може накласти В. на проект рішення з непроцедурного питання. Цим Статут ООН орієнтує Раду Безпеки на консенсусне прийняття рішень. В. П. Горбатенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази