Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сірка-скл arrow СКЛО
   

СКЛО

— твердий аморфний матеріал, що утворюється при переохолоджуванні мінерального розплаву (див. Скло неорганічне). С. наз. також вироби з такого матеріалу, напр. С. будівельне, тарне, хіміко-лабораторне, скло художнє. Розрізняють С. природне (вулканічне скло) і штучне. Штучне С. відоме кілька тисячоліть. Його виготовляли у Старод. Єгипті, Месопотамії, Китаї (5—3 ст. до н. е.), Старод. Римі (1 ст. до н. е.). На території України С. виробляли з 3—4 ст. У Київ. Русі було поширене виготовлення скляних прикрас, смальти тощо. У 15—16 ст. гол. центром по виробн. С. в Європі була Венеція. В Росії перший скляний з-д збудовано 1635. Наук. основи виробн. С. у Росії заклав М. В. Ломоносов. С. застосовують майже в усіх галузях господарства і в побуті (див. також Скляна промисловість). На його основі створено мікрокристалічні матеріали— ситали, скловолокнисті матеріали, піноматеріали (піноскло) тощо. Оптично прозорі тверді матеріали на основі органічних полімерів наз. склом органічним.

 

Схожі за змістом слова та фрази