Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кнос-кое arrow КОБАЛЬТ
   

КОБАЛЬТ

(Соbаltum; від нім. Коbоld — домовий, гном), Со — хім. елемент VIII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва, ат. н. 27, ат. м. 58,9332. Природний К. складається з одного стійкого ізотопу 59Со. Відомо 13 радіоактивних ізотопів К., з них найважливіший 60Со (період піврозпаду 5,263 р.). Відкрив К. 1735 швед. хімік Ю. Брандт. Вміст у земній корі 3 • 10 -3%. У природі зустрічається у вигляді сульфідних і миш'яковистих сполук (див. Кобальтові руди). Найважливіші мінерали: кобальтит, лінеїт Со3S4, катьєрит СоS2, смальтин. К.— метал білого кольору, густ. 8900 кг/м", tпл. 1493, tкип 3200° С. Належить до феромагнетиків (див. Феромагнетизм). Стійкий до дії кисню: плівка оксиду починає утворюватись при т-рі, вищій за 300° С. Проте кобальтовий порошок, одержаний відновленням оксиду К. воднем, на повітрі самозаймається. К. повільно розчиняється у мінер. к-тах, стійкий до лугів. Одержують К. попутно з нікелем з нікелевих руд. Використовують для одержання корозієстійких, надтвердих, магнітних та ін. сплавів, ізотоп 60Со — як джерело гамма-випромінювання. Див. також Кобальту сполуки, Кобальту сплави, Кобальтування. К. в організмі. Важливий для людини, тварин і рослин мікроелемент. Бере участь у синтезі білків і нуклеїнових к-т, в регуляції вуглеводного обміну, стимулює кровотворення. Входить до складу кобаламінів (вітамінів групи В12), які є коферментами ряду ферментів. В організм надходить з молоком, хлібопродуктами, овочами.

Ю. Я. Фіалков (К. — хім. елемент)