ХВИЛЬОВА МЕХАНІКА

Схожі за змістом слова та фрази

• ХВИЛЬОВА ФУНКЦІЯ

  величина, що повністю описує стан квантової системи (напр., електрона, атома, молекули, кристала) і застосовується для розрахунків значень фіз. величин у цьому стані. X. ф. ψ (q) є комплексною, однозначною і неперервною функцією сукупності координат q системи. Якщо q = х, у, z, то X. ф. задана...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ХВИЛЬОВА ПЕРЕДАЧА

  — тип передачі, в якій крутний момент передається хвилями пружної деформації, що виникають у гнучкому елементі; різновид планетарної передачі. Принцип дії X. п. полягає у переміщенні хвилі деформації гнучкого елемента (тонкостінного стакана, кільця, мембрани тощо), що його деформує генератор хвиль ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МЕХАНІКА

  [грец.— мистецтво побудови машин] — наука про найпростішу форму руху матерії — механічний рух. М., вивчаючи механічні рухи матеріальних тіл, враховує найзагальніші властивості речовини (протяжність, масу тощо) і не враховує її молекулярної будови. Рух матерії з врахуванням корпускулярних властивост...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• НЬЮТОНА МЕХАНІКА

  — механіка, в основі якої лежать Ньютона закони механіки; те саме, що й механіка класична. ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• БУДІВЕЛЬНА МЕХАНІКА

  - наука про принципи та методи розрахунку споруд на міцність, жорсткість, стійкість та коливання. Методами Б. м. визначають внутр. зусилля і переміщення, що виникають в елементах буд. систем, досліджують стійкість і коливання споруд в різних температурно-часових умовах статичного і динамічного нава...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• РЕЛЯТИВІСТСЬКА МЕХАНІКА

  — механіка, що грунтується на принципах спеціальної відносності теорії. Р. м. вивчає рух частинок (тіл), що відбувається при швидкостях v, сумірних із швидкістю світла с у вакуумі. Осн. рівняння Р. м., що описують релятивістський закон збереження енергії — імпульсу та релятивістське узагальнення др...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• НЕБЕСНА МЕХАНІКА

  — розділ астрономії, що вивчає рух небесних тіл під дією гравітаційного поля (див. Тяжіння), а також опору середовища, реактивних та інших сил. За допомогою методів Н. м. досліджують рух природних та штучних небесних тіл в гравітаційному полі (напр., двох тіл задача та трьох тіл задача), розробляют...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МЕХАНІКА РОЗВИТКУ

  — розділ біології, що вивчає механізми індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів. Засн. в кінці 19 ст. нім. вченим В. Ру, який виділив її у самостійну наук. дисципліну. М. р., використовуючи каузально-аналітичний метод, розкриває причини зародкового розвитку. Дослідженнями в галузі М. р. оде...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МЕХАНІКА ГРУНТІВ

  — наукова дисципліна про напружено-деформівний стан, умови міцності й стійкості грунтів, а також зміну їхнього стану і властивостей під впливом зовнішнього навантаження і діяння, спричинюваного зміною умов залягання гірських порід; розділ механіки суцільного середовища; наукова основа фундаменто-бу...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• КВАНТОВА МЕХАНІКА

  хвильова механіка — розділ теоретичної фізики, в якому вивчаються закони руху об'єктів мікросвіту (елементарних частинок, атомних ядер, атомів і т. д.). Ідеї К. м. зародилися на поч. 20 ст., коли виявилося, що механіку класичну й електродинаміку класичну не можна застосувати для пояснення низки дос...
  (Українська Радянська Енциклопедія)