Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТЕЛЕФОННИЙ АПАРАТ
   

ТЕЛЕФОННИЙ АПАРАТ

телефон — апарат для телефонних переговорів; кінцева абонентська установка телефонної мережі. Перший приймально-передавальний телефонний пристрій, застосований на практиці, винайшов (1876) А. Г. Белл. Згодом Т. а. були значною мірою удосконалені вченими і винахідниками різних країн. До найпоширеніших сучасних належать автоматичні Т. а. (мал.), в яких розрізняють розмовну частину (телефон і мікрофон, об'єднані в телефонній трубці), викличну частину (сигнальний дзвоник, дисковий або кнопковий номеронабирач), а також комутаційний пристрій, що перемикає викличну частину апарата на розмовну. Створено автоматичні Т. а. з автонабором — магн. пам'яттю найпотрібніших номерів абонентів. За способом живлення мікрофонних кіл постійним струмом Т. а. бувають системи місцевої батареї (МБ) і центральної батареї (ЦБ)— від центр. батареї телеф. станції. У ручних Т. а. немає номеронабирача, а в системі МБ вони оснащені індукторами виклику абонентів. Крім звичайних, є Т. а. шахтні (вибухобезпечні), диспетчерські, таксофони (телефони-автомати) та ін. Т. а. з пультом керування і телевізійним блоком наз. відеотелефоном.

телефонний апарат - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази