(від назви м. Монморійон у Франції) — мінерал класу силікатів. (Са, Nа) (Мg, Fе)2 (ОН)2 [Sі4O10] • n Н2О. Сингонія моноклінна. Густ. 2. Тв. 1—2. Колір білий з сіруватим, буруватим і червонуватим відтінками, зелений. Блиск матовий. М.— породоутворюючий мінерал бентонітових глин (див. Бентоніти). Монтморилоніт одержують і штучно. Використовують у нафтовій, текстильній, миловарній, косметичній, гумовій, паперовій, керамічній та ін. галузях промисловості.
|
