Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТЕАТР ТОВАРИСТВА РУСЬКА БЕСІДА
   

ТЕАТР ТОВАРИСТВА РУСЬКА БЕСІДА

Руський народний театр — укр. муз.-драматичний профес. театр. Засн. 1864 при т-ві "Руська бесіда" у Львові. Виступай у містах і селах Галичини та Буковини. У перші роки діяльності в трупі були

О. Бачинський (перший директор і режисер), актори — Т. Бачинська,

А. Моленцький, П. Свенціцький, І. Сероїчковський, О. Концевич та ін., художник — Ф. Польман, композитори — М. Вербицький, І. Лаврівський. У репертуарі: "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник" І. Котляревського, "Сватання на Гончарівці", "Шельменко-денщик" Г. Квітки-Основ'яненка, "Назар Стодоля" Т. Шевченка, "Кум-мірошник" Д. Дмитренка, "Гаркуша" О. Стороженка, "Підгіряни" І. Гушалевича, "Роксолана" Г. Якимовича, "Верховинці" Ю. Коженьовського, опера "Дочка полку" Г. Доніцетті, оперета "Зачарована скрипка" Ж. Оффенбаха, водевілі. У 1867—69 через матеріальні труднощі театр тимчасово не діяв. У 1870—73 театром керували А. Моленцький га О. Бачинський. Творче піднесення театру припало на 1874—80. коли новостворена група діяла під керівництвом Т. Романович. Серед акторів — М. Романович, І. Біберович, С. Стефурак, В. Плошевський. Режисери — М. Кропивницький (1875), І. Гриневецький (1878— 80). У цей час до репертуару театру увійшли — "Чорноморці"

М. Старицького (музика М. Лисенка), "Довбуш" Ю. Федьковича "Гнат Приблуда", "Убога Марта" С. Воробкевича, "Ревізор", "Одруження"

М. Гоголя, "Весілля Кречинського" О. Сухово-Кобиліна. "Гроза"

О. Островського, "Тартюф" Ж. Б. Мольєра, "Розбійники" Ф. Шіллера, "Адрієнна Лекуврер" Е. Скріба. У 1882—92 трупу очолювали директори

І. Біберович та І. Гриневецький; творче ядро складали актори

І. Біберовичева, І. Стефуракова, А. Осиповичева, Е. Підвисоцька,

Е. Стечинська, Ф. Лопатинська, А. Нижанківський, В. Плюшевський,

С. Стефурак, актори і режисери А. Стечинський, К. Підвисоцький,

Т. Гембицький, М. Ольшанський. С. Янович. У цей час у репертуарі з'явилися твори М. Кропивницького, М. Старицького, 1. Карпенка-Карого, Панаса Мирного, Г. Цеглинського, опери М. Лисенка, оперети

Р. Планкетта, Й. Штрауса, Ж. Оффенбаха та ін. У 1893—1900 трупа поповнилася творчою молоддю: актори — М. Слободівна, М. Фіцнер,

Ю. Миколаєнко, К. Рубчакова, Л. Петровичева, І. Рубчак, В. Юрчак, режисер Й. Стадник, диригент М. Коссак. Мистецьке обличчя театру в цей час визначали п'єси І. Франка ("Украдене щастя", "Учитель", "Рябина"), перекладна драматургія — "Влада темряви" Л. Толстого, "Війт Заламейський" П. Кальдерона (в переробці 1. Франка), "Малка Шварценкопф" Г. Запольської, "Любощі" А. Шніцлера, "Візник Геншель" Г. Гауптмана, опери "Утоплена" М. Лисенка, "Галька" С. Монюшка, "Сільське парубоцтво" П. Масканьї, оперета "Пташник з Тиролю" ("Продавець птахів") К. Целлера та ін. У 1901—05 режисерами були

К. Підвисоцький, Й. Стадник, диригентом — М. Коссак, художниками — 3. Бальк, І. Майхер, П. Дяків. До трупи вступили С. Стадникова,

В. Верховинець, Є. Захарчук, Є. Коханенко та ін. У репертуарі — п'єси укр. класиків (М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий,

І. Франко), а також "На дні" М. Горького, "Діти Ванюшина"

С. Найдьонова, "Розбитий дзбанок" Г. Клейста, "Урієль Акоста"

К. Гуцкова, опери "Катерина" М. Аркаса, "Продана наречена"

Б. Сметани, оперета "Весілля при ліхтарях" Ж. Оффенбаха, та ін. У 1902 театр гастролював в Кам'янці-Подільському, у 1903 — в Жмеринці та Житомирі. У 1905 —06 директором і режисером театру був

М. Садовський, виступала М. Заньковецька. Вони продемонстрували високі зразки сценічного мистецтва у виставах за творами укр. драматургів-класиків. В 1906—13 театр очолював Й. Стадник. До трупи вступили А. Бучма, С. Терлецький, Лесь Курбас, працював диригент

М. Коссак. У репертуарі: п'єси — І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, М. Кропивницького, М. Старицького,

І. Карпенка-Карого, Б. Грінченка, Л. Яновської, І. Франка, М. Гоголя,

О. Островського, А. Чехова, Л. Толстого, Ф. Шіллера, Ф. Грільпарцера,

Г. Ібсена; опери — С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, М. Аркаса,

Д. Сочинського, П. Чайковського, С. Монюшка, Б. Сметани, П. Масканьї, Дж. Верді, Ш. Гуно, Ж. Бізе, Ж. Оффенбаха, Дж. Пуччіні та ін. У 1913—14 директором театру був Р. Сірецький, режисером — С. Чарнецький. До трупи вступили митці Сх. України, зокрема М. Вільшанський, С. Семдор, О. Левицький, Г. Юра. На поч. 1-ї світової війни театр припинив діяльність. З різних груп акторів, що виділялися з Т. т. "Р. б.", було засновано колективи: "Український людовий театр під управою Василя Коссака" (1915—18; у 1916—17 — Укр. нар. театр т-ва "Українська бесіда"), "Тернопільські театральні вечори", "Чернівецький український театр", "Український театр" у Тернополі (див. Тернопільський український драматичний театр), Новий львівський театр. У 1921 —24 у Львові діяв постійний Український народний театр товариства "Українська бесіда". У 1924 т-во "Руська бесіда" через скрутне матеріальне становище перестало утримувати театр. У наступні роки колектив, керований Й. Стадником, діяв під назвою Укр. театр (див. Стадника Й. Д. театри). Іл. див. на окремому аркуші, с. 448—449.

Літ.: Франко І. Русько-український театр (Історичні обриси). В кн.: Франко І. Про театр і драматургію. К., 1957: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. В кн.: Чарнецький С. Вибране. Львів, 1959; Мельничук-Лучко Л Тернистим шляхом. Львів, 1962; Пилипчук Р. Я. Театр на західноукраїнських землях. В кн.: Український драматичний театр. т. 1. К.. 1967.

Р. Я. Пилипчук.

театр товариства театр товариства

 

Схожі за змістом слова та фрази