— археологічна культура населення Верхнього Придністров'я 1 ст. до н. е.— З ст. н. е. Назва — від с. Верхньої Липиці Рогатинського р-ну Івано-Фр. обл., поблизу якого в кін.19 ст. було виявлено могильник цієї культури. Вивчення пам'яток Л. к. (поселень, могильників і скарбів монет) почалося в 30-х рр. 20 ст. Поселення Л. к. (див. Верхньолипицьке поселення, Незвиське поселення) являли собою неукріплені селища переважно на берегах річок. На поселеннях виявлено залишки напівземлянкових і наземних жител. Поховання — грунтові без насипів. Поховальні обряди — трупопокладення і трупоспалення. У пам'ятках Л. к. поряд з ліпним трапляється гончарний посуд (миски, глеки, широкі вази тощо). Серед металевих виробів — залізні ножі, долота, сокирки, ключі, предмети озброєння, бронзові прикраси. Основою г-ва племен Л. к. було землеробство. Вони перебували на стадії первіснообщинного ладу. Численні знахідки римських монет і привізних металевих виробів, глиняного, бронзового і скляного посуду свідчать про зв'язки носіїв Л. к. з населенням рим. провінцій. Питання про етнічну належність Л. к. остаточно не розв'язане. Іл.с. 140.
Літ.: Смішко М. Ю. Липицька культура. В кн.: Археологія Української РСР, т. 3. К., 1975; Цигилик В. М. Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери. К., 1975.
М. Ю. Смішко.
|
