Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow білі-біо arrow БІОХІМІЯ
   

БІОХІМІЯ

біологічна хімія - наука, яка вивчає хімічний склад живих істот, хімічні процеси, пов'язані з їхньою життєдіяльністю, і закономірності, яким вони підлягають. Отже, Б. вивчає обмін речовин і енергії організмів та розробляє засоби цілеспрямованого керування цими процесами. Окремі розділи Б.: статична Б.- вивчає хім. природу, фіз.-хім. властивості, розподіл органічних речовин і мінеральних сполук, що входять до складу організмів; динамічна Б.- досліджує шляхи й умови перетворювання речовин в організмах; функціональна Б.- з'ясовує біохім. процеси, що становлять життєдіяльність організмів, їхніх органів і тканин, а також клітин і субклітинних утворень (живлення, дихання, бродіння, асиміляцію і дисиміляцію, рухливість, подразливість, розмноження, спадковість) та засоби взаємодії внутр. факторів організму. Поряд з молекулярною біологією, яка досліджує механізм і регуляцію синтезу білків і нуклеїнових кислот, одним з найважливіших завдань Б. є вивчення обміну білків (див. Білковий обмін), нуклеїнових кислот і амінокислот, вуглеводів (див. Вуглеводний обмін), жирів (див. Жировий обмін), гормонів, вітамінів, біогенних елементів і специфічних органічних сполук (телергони, антибіотики, фітонциди тощо).

За об'єктом дослідження розрізняють Б. тварин і людини, рослин (фітобіохімію) та мікроорганізмів. Важливими розділами Б. є вітамінологія, що вивчає хім. природу вітамінів і їхні перетворення на біохімічно активні форми (зокрема, коферменти); Б. гормонів, що вивчає їхню природу, обмін і механізм дії; ферментолотія - вчення про ферменти; еволюційна та порівняльна Б., результати вивчення якої дають підстави для формулювання закономірностей біохім. еволюції органічного світу; біоорганічна хімія, яка є також розділом органічної хімії, що спеціально досліджує будову й властивості органічних речовин, які входять до складу живих організмів. Окремий розділ Б.- медична Б.- вивчає порушення процесів обміну, що виникають внаслідок захворювань, а також вплив різних лікувальних засобів на процеси нормалізації обміну. Зусилля технічної та промислової Б. спрямовані на задоволення потреб нар. г-ва - с.-г. виробництва та харчової пром-сті. Б. як наука почала формуватися з 18 ст., коли вивчення хім. складу й властивостей сполук, виділених з тварин і рослин, стало предметом органічної хімії (хімії організмів). Одержання на поч. 19 ст. нім. хіміком Ф. Велером з мінеральних речовин щавлевої кислоти й сечовини, виявлення каталітичного характеру біохім. перетворень (див. Біокаталіз) російським хіміком К. С. Кірхгофом і можливість не тільки гідролізувати орган, речовини за допомогою ферментних екстрактів, а й вивчати такі складні процеси, як спиртове бродіння, за допомогою безклітинних екстрактів з дріжджів (рос. хімік М. М. Манассеїна) були визначними досягненнями Б. і завдали ідеалістичним і віталістичним уявленням значної поразки. Перший підручник з Б. написав 1847 доцент Харківського ун-ту О. І. Ходнєв. У 19-20 ст. встановлено хім. природу хлорофілу й первинні продукти, які виникають при асиміляції СО2 (вітчизн. вчені К. А. Тімірязєв і В. М. Любименко, англ. учений О. М. Кальвін), проведено фундаментальні дослідження окисних процесів у клітинах (вітчизн. вчені О. М. Бах і В. І. Палладін, нім. учений О. Варбург), вивчено етапи вуглеводного обміну (нім. учені Г. Ембден і О. Майєргоф, рос. учений Л. О. Іванов) та роль окислювального фосфорилювання (укр. рад. учений В. О. Беліцер і шведський Н. Калькар). Встановлено осн. закономірності внутрішньоклітинного азотистого обміну (рад. вчені Д. М. Прянишников і О. О. Браунштейн), відкрито і вивчено метаболізм у аеробному трикарбонових кислот циклі (угор. біохімік А. Сент-Дєрді, англ. учений Г. Кребс). Вивчено біохім. процеси, що відбуваються в головному мозку і нервах при збудженні й гальмуванні (рад. учені О. В. Палладін, Г. Ю. Владимиров, Є. М. Крепс), хімізм обміну речовин і енергії, що відбувається в м'язах за різних функціональних станів (рад. вчені В. О. Енгельгардт, О. В. Палладін, Д. Л. Фердман), Б. вітамінів (укр. рад. вчені О. В. Палладін, Р. В. Чаговець і В. П. Вендт і рос. рад. вчені Б. О. Лавров, В. М. Букш) та гормонів (укр. вчені А. М. Утевський і В. П. Комісаренко). Сучасна Б. вивчає процеси життєдіяльності на молекулярному рівні. В Б. широко застосовують найновіші й найдосконаліші методи досліджень - різні види хроматографії, які вперше використав для вивчення рослинних пігментів рос. учений М. С. Цвєт, електрофорез, електронну та люмінесцентну мікроскопію, диференціальне ультрацентрифугування, рентгеноструктурний і кристалографічний аналіз, полярографію, інфрачервону та ультрафіолетову фотометрію, методи мічених атомів і ядерного та електронного парамагнітного резонансів тощо. Найновіші методи дослідження Б. сприяли досягненню великих успіхів: з'ясовано хім. будову багатьох білків, синтезовано кілька білків, з'ясовано структуру дезоксирибонуклеїнової кислоти та розшифровано механізми біосинтезу білка; синтезовано також один з генів кишкової палички; поглиблюється вивчення молекул, що беруть участь у збереженні генетичної інформації та її реалізації. Ці досягнення стали можливими завдяки працям Е. Чаргаффа, Б. Ченса, Л Полінга, А.Корнберга,Дж. Уотсона, М. Уілкінс (США), М. Перуца, Дж. Кендрю, Ф. Кріка (Великобританія), Ф. Жакоба і Ж. Моно (Франція), вітчизняних учених В. О. Енгельгардта, А. М. Білозерського, О. О. Баєва, Є. М. Крепса, С. Є. Северіна, О. С. Спірина, Г. П. Георгієва та ін. Успішно працюють укр. вчені над вивченням структур білків (В. О. Бєліцер, С. Б. Серебряний), над питаннями біосинтезу і регуляції біосинтезу білка, структури та властивостей нуклеїнових кислот (М. Ф. Гулий, Г. X. Мацука), структури і механізмів діяння вітамінів (Р. В. Чаговець) і гормонів (В. П. Комісаренко, А. М. Утевський) та над дослідженням молекулярних механізмів збудливості нервової клітини (П. Г. Костюк, В. К. Лишко). На Україні дослідження з Б. проводяться в багатьох н.-д. ін-тах, провідними з яких є Біохімії інститут ім. О. В. Палладіна АН УРСР, Молекулярної біології і генетики інститут, Онкології проблем інсти тут. Фізіології інститут ім. О. О. Богомольця й Ендокринології та обміну речовин київський науково-дослідний інститут МОЗ УРСР. Роботи з Б. біохіміки України публікують у міжнар. біохім. журналах, у рад. центр. журналах і в періодичних виданнях УРСР: "Українському біохімічному журналі" і "Доповідях Академії наук УРСР". Досягнення Б. створюють фундамент для розвитку профілактичної і лікувальної медицини та фармакології, для підвищення врожайності с.-г. рослин і продуктивності тваринництва, поліпшення продукції харч. пром-сті, сприяють створенню нової мікробіологічної пром-сті. що має виготовляти поживні речовини (білки, ліпіди) і лікувальні препарати для медицини та ін. важливі речовини для нар. г-ва. Узагальнення Б. допомагають висвітлити еволюцію органічного світу й розв'язати проблему виникнення життя на Землі.

Літ.: Палладін О. В. Біохімія. К.. 1949; Фердман Д. Л. Биохимия. М. 1966; Чаговець Р. В., Лахно Ю. В. Виникнення життя та основні етапи еволюції біохімії живлення. "Вісник АН УРСР", 1970, № 5; Кретович В. Л. Основи биохимии растений. М-, 1971; Збарский Б. И., Иванов И. И., Мардашев С. Р. Биологическая химия. М., 1972; Ленинджер А. Биохимия. Пер. с англ. М., 1976.

Р. В. Чаговець.

 

Схожі за змістом слова та фрази