(нім. від — стрижень і — циркуль) — інструмент (прилад), яким вимірюють зовн. і внутр. розміри деталей машин, труб тощо. Осн. частинами Ш. (мал.) є лінійка (штанга) з губками (або губкою) і рухома рамка з губками (або губкою) і ноніусом (допоміжною шкалою), яка переміщується по лінійці. Верхні границі вимірювань ЦІ. — від 125 до 2000 мм. Границі допустимої похибки — 0,05, 0,1 і 0,2 мм. Деякими Ш. (з верх. розмічальними губками) розмічають поверхні заготовок (див. Розмічальний інструмент).
