Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow грод-гудз arrow ГРУПИ КРОВІ
   

ГРУПИ КРОВІ

- особливості крові, зумовлені біохімічними властивостями еритроцитарних білків, за якими представників певного виду поділяють на окремі групи. Вперше три Г. к. у людини виявив 1900 австр. лікар К. Ландштейнер. У 1902 відкрито четверту Г. к. Вчення про осн. Г. к. оформив чеський учений Я. Янський (1907). В 1928 Гігієнічна комісія Ліги націй затвердила літерну міжнар. номенклатуру системи АБО. Г. к. людини залежить від наявності в еритроцитах двох якісно відмінних аглютиногенів (антигенів) - А і В, а в плазмі крові - аглютинінів (антитіл) - а і ?. За системою АБ0 розрізняють такі Г. к.: 0a? (І Г. к.)-в еритроцитах немає аглютиногенів А і В, а плазма містить аглютиніни а і ?; A? (II Г. к.) - в еритроцитах є аглютиноген А, у плазмі - аглютинін ?; Ba (III Г. к.) - в еритроцитах є аглютиноген В, у плазмі - алютинін a; ABO (IV Г. к.) - в еритроцитах містяться аглютиногени А і В, в плазмі немає обох аглютинінів. При взаємодії однойменних аглютиногенів і аглютинінів (напр., А + а, В + ?) відбувається склеювання еритроцитів (гемаглютинація) з наступним гемолізом.

Виявлено, що антиген А представлений кількома підгрупами, але практичне значення при переливанні крові мають лише підгрупи А, (у 88% людей) та А2 (у 12% ). Г. к. визначають за допомогою гемаглю-тинуючих стандартних сироваток (див. Сироватка крові). На поверхню скла або фарфорової тарілки наносять окремо по 1-2 краплі кожної з цих сироваток і додають до них по краплі досліджуваної крові. За наявністю або відсутністю гемаглютинації визначають належність крові до тієї чи ін. групи (див. мал. 1). Доведено, що є й ін. системи еритроцитарних антигенів: резус-фактор (Rh - Hr), MN, Ss, Pp, Kk (Келл), Льюїс та ін. Антигени виявлено в лейкоцитах і тромбоцитах. Г. к. не залежить від статі, віку чи раси людини, а є її індивідуальною біол. особливістю, яка формується в ранньому періоді зародкового розвитку, не змінюється .протягом життя й успадковується. Напр., у батьків з І Г. к. (0a?) дитина матиме також І Г. к. Якщо в батьків II (A?) і III Г. к. (Ва), дитина може мати будь-яку з чотирьох Г. к. (див. мал. 2). Г. к. добре вивчено в деяких тварин -у свиней, великої рогатої худоби, овець і коней; досліджено у курей, собак, котів, кролів та ін. Г. к. тварин не сумісні з Г. к. людини. Встановлення Г. к. необхідне при переливанні крові, пересаджуванні тканин і органів; у тваринництві - при лінійному розведенні сільськогосподарських тварин, визначенні структури породи, аналізі генеалогічних і заводських ліній тощо.

Літ.: Руководство по применению крови и кровезаменителей. Л., 1973; Косяков П. Н. Изоантигены и изоантитела человека в норме и патологии. М.. 1974.

Р. Б. Гутник.

Групи кровіГрупи крові

 

Схожі за змістом слова та фрази