Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сірка-скл arrow СКЕЛЕТ
   

СКЕЛЕТ

(від грец. букв.— висохлий), кістяк —сукупність міцних опорних або захисних утворів тіла тварин і людини. Розрізняють зовнішній і внутрішній С. Зовнішній С. властивий деяким одноклітинним, а з багатоклітинних — лише безхребетним тваринам. У одноклітинних зовн. С. складається з органічних речовин (часто просякнутих мінеральними солями), що виділяються зовн. шаром протоплазми. У безхребетних зовн. С. є похідним ектодерми і представлений вапнистою черепашкою (кишечнопорожнинні, шестипроменеві корали, багатощетинкові черви, плечоногі, молюски), хітиновою кутикулою (комахи) або хітиновою кутикулою, просякнутою вапном (ракоподібні). М'язи і внутрішні органи безхребетних прикріплюються до внутрішньої поверхні С. Внутрішній С. властивий усім хребетним та деяким безхребетним (напр., губкам, кораловим поліпам, голкошкірим) тваринам. У безхребетних внутр. С. слабо розвинений і являє собою систему багатоклітинних перетинок і сполучнотканинних утворів з щільними роговими, вапновими або кременевими голками. Лише у головоногих молюсків С. представлений хрящовими елементами, які захищають нервові вузли, очі, органи слуху, рівноваги тощо. У більшості представників хребетних внутр. С. є похідним ентодерми і мезодерми. Разом з соматичною, або т. з. поперечносмугастою, мускулатурою внутр. С. є осн. складовою частиною локомоторної системи (див. Локомоція), а разом з мускулатурою, шкірою та деякими її похідними (роговими і кістковими утворами) замикає порожнини тіла. Внутр. С. у безчерепних (напр., ланцетник) представлений хордою; у всіх ін. хребетних хорда доповнюється похідними мезодерми, і С. послідовно замінюється перетинчастим, сполучнотканинним або кістковим; у наземних форм хорда існує лише на стадії зародковою розвитку; все більше зростає питома вага кісткової тканини. Починаючи з черепних тварин осьовий С. тіла хордових має ознаки метамерії і доповнюється С. голови — черепом. У водних форм С. складається з осьового С. (тулуб і хвіст), С. голови, С. плавців (парних і непарних): у наземних тварин — з осьового С. (шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий відділи), С. голови та С. грудних і тазових кінцівок з підвішуючими плечовим поясом і тазовим поясом. До грудного відділу, крім хребців, що являють обов'язкову складову частину всього осьового С, входять ребра і грудна кістка. Крижові хребці у наземних хребетних, як правило, зростаються, утворюючи крижову кістку. Кількість хребців, а також ін. елементів С, як і ступінь їх розвитку, зумовлюються їх функцією. Так, у безногих рептилій (напр., змій) кількість тулубових хребців досягає 400.

У людини С. становить 1/5—1/7 частину маси тіла (у дітей — більше). Складається гол. чин. з кісткової тканини. Залишки перетинчастого С. можна спостерігати у вигляді сполучнотканинної перетинки протягом 2 років життя (тім'ячко черепа дитини), а хрящові елементи С. зберігаються до 26 років. Осн. компонент С.— кістка. У С. налічують бл. 250 кісток (разом із зубами і слуховими кісточками), з яких 204 кістки — парні. Осьовий С. представлений хребтом. У черепі людини налічується 55 кісток (більшість — парні). Мозковий відділ розвинений сильніше від вісцерального (лицьового). Верхня кінцівка разом з плечовим поясом складається з 64 кісток і прикріплюється до тулуба: лопатка з допомогою мускулів, ключиця — одним кінцем сполучається з грудною кісткою за допомогою суглоба. Це забезпечує велику рухомість верхньої кінцівки як органу праці. Нижня кінцівка разом з тазовим поясом теж складається з 64 кісток. Тазовий пояс, утворений шляхом зростання 3 парних кісток, забезпечує надійнішу опору для нижньої кінцівки, яка є осн. пасивним компонентом опорно-рухової системи тіла. Більша частина маси тіла припадає на стегнову й великоголінкову кістки і внутр. край стопи нижньої кінцівки, на якій прикріплюється дуже розвинена мускулатура, здатна утримувати тіло в вертикальному стані. Розміри усього С. та його окремих частин зумовлюють розміри тіла, а від співвідношення його частин залежать пропорції С. Розміри і пропорції С. мають значні конституційні, статеві та індивідуальні відмінності. С.— основа локомоторної системи організму, депо мінеральних солей; опосередковано (через кістковий мозок, що заповнює порожнини кісток) С. бере участь у виконанні функції кровотворення та обміну речовин. Аномалії С.— зайві ребра, шестипалість, хвіст тощо. 1л. див. на окремому аркуші, с. 240—241.

Л. О. Бабенко.

Скелет - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази