Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow зоря-зяб arrow ЗРОШЕННЯ
   

ЗРОШЕННЯ

іригація — штучне зволоження грунту для одержання гарантованих високих урожаїв; один із видів меліорації. Застосовують 3. тоді, коли природне зволоження не забезпечує потребу рослин у воді протягом усього або частини їхнього вегетаційного періоду. 3. має велике значення для розвитку бавовнярства, рисосіяння, зернового г-ва, тваринництва, садівництва і овочівництва. За часом дії 3. підрозділяють на одноразове і регулярне. При одноразовому 3. воду на поля подають один раз до початку вегетації с.-г. культур (лиманне зрошення і вологозарядкові поливи) у великій кількості (напр., при воло-гозарядковому поливі до вегетації від 700—800 до 1500—2000 м3/га). При регулярному 3. воду подають на поля у певні строки і в необхідній кількості, витрачаючи за один полив (залежно від погодних умов, вирощуваної культури, типу грунту, техніки поливання тощо) від 300—350 до 700— 800 м3/га води (норма поливу). В степових і пд. р-нах Лісостепу України зернові колосові культури поливають 1—3 рази за вегетаційний період, а овочеві — до 8— 10 разів. При 3. на Україні воду подають на поля провідним способом поливу — дощуванням за допомогою дощувальних машин й установок, або розподіляють по поверхні грунту за допомогою поливної мережі (борозни, смуги, чеки тощо). Застосовують краплинне зрошення, а також підгрунтове зрошення. Як джерела води для 3. використовують річки, озера, великі канали, штучні водойми, підземні, стічні, побутові, промислові й шахтні води тощо. Вміст солей у зрошувальній воді не повинен перевищувати 1,5 г/л, а солей натрію — 1 г/л. Для 3. будують спеціальні зрошувальні системи. Щоб запобігти засоленню грунту при 3., застосовують колекторно-дренажну мережу. Для одержання гарантованих високих врожаїв враховують особливості вирощування с.-г. культур при 3. (специфіч. способи обробітку грунту, підвищені дози добрив, узгодження поливів з доглядом за посівами тощо). В СРСР за роки, що минули з часу Березневого (1965) пленуму ЦК КПРС, який накреслив програму дальшого розвитку с. г., площі 3. в СРСР майже подвоїлись і займають (1978) понад 18 млн. га, в т. ч. в УРСР — 1,8 млн. га. Сучасне удосконалення 3. грунтується на застосуванні таких досягнень наук.-тех. прогресу, як: автоматизація управління, зокрема забору, розподілу, обліку води і поливів; нові матеріали, передусім полімери (труби, плівки для екранів у каналах і водосховищах; трубопроводи і лотокові канали на заміну каналів у земляному руслі; облицювальні матеріали і екрани для протифільтраційного захисту); нові конструкції поливної техніки та ін. Питаннями 3. в УРСР займається, зокрема, Зрошуваного землеробства український науково-дослідний інститут.

Літ.: Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Матеріали XXV з'їзду Комуністичної партії України. К., 1976; Брежнєв Л. І. Про дальший розвиток сільського господарства СРСР. Доповідь на Пленумі ЦК КПРС 3 липня 1978 року.— Постанова Пленуму ЦК КПРС, прийнята 4 липня 1978 року. К., 1978; Филимонов М. С. Орошение полевых культур. М., 1978.

С. М. Алпатьєв.

 

Схожі за змістом слова та фрази