— ототожнення або, принаймні, еквівалентність прав і обов'язків держав. Як основоположний принцип міжнар. договорів відіграє важливу роль в обмеженні або пом'якшенні зовн. тиску і сили у взаємовідносинах окр. держав та в міжнар. співтоваристві в цілому. Ефективність В. найпомітніша в тих сферах міжнар. відносин, які найменше зазнають впливу зовн. тиску і сили. Зокрема, це такі сфери, як дипломатичний імунітет, екстрадиція, комерція, транспорт тощо. Навіть в екстремальних умовах вияву силової політики — війни — діють певні правила В., частково відображені в законах і звичаях війни та принципі нейтралітету. В. встановлюється міжнар. договором або внутр. законом.
Літ.: Schwarzenberger G., Brown Е. D. A Manual of International Law. London, 1976; Resec J. F. Reciprocity as a Basing of Extradition. В кн.: The British Year Book of International Law 1981. Oxford, 1982.
