Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow федо-фец arrow ФЕРСМАН
   

ФЕРСМАН

Олександр Євгенович [27.Х (8.ХІ) 1883, Петербург— 20.V 1945, Сочі, похований у Москві] — рад. геохімік і мінералог, акад. АН СРСР (з 1919). Закінчив Моск. ун-т (1907). З 1912 працював у системі Академії наук: старшим охоронцем, з 1919 — директором Мінералогічного музею в Петербурзі, Мінералогічного ін-ту, Геохім. ін-ту та Ін-ту геол. наук у Москві. Очолював Комісію по вивченню продуктивних сил при АН СРСР. Був організатором багатьох н.-д. установ (у т. ч. Уральського філіалу АН СРСР). У 1927—29 — віце-президент АН СРСР. З 1934 — член Президії АН СРСР. Провадив дослідження родовищ мінералів та ін. корисних копалин на Кольському п-ові (за його участю було відкрито родовища апатиту та мідно-нікелевих руд), в Карелії, на Уралі, Алтаї, в Серед. Азії, на Україні (зокрема, в Криму і на Волині), а також у країнах Зх. Європи. Ф.— один з основоположників геохімії, відкрив осн. її закони. Широко відомий як популяризатор наук. знань з геохімії та мінералогії; автор ряду наук. і наук.-популярних творів. На честь Ф. названо мінерали фереміт і фереманіт. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Премія імені В. І. Леніна, 1929. Державна премія СРСР, 1942.

Тв.: Избранные труды, т. 1 — 7. М.—Л., 1952—62; Укр. перекл.— Цікава мінералогія. К.— Львів, 1948.

Літ.: Перельман А. И. Александр Евгеньевич Ферсман. М., 1968.

ферсман - leksika.com.ua