Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дип-док arrow ДІАСПОРА
   

ДІАСПОРА

(грец. — розкидання, розсіяння) — етн. групи населення певного народу, що проживають поза межами країни свого походження. Термін спочатку застосовувався щодо євреїв, які жили за межами Палестини ще задовго до ліквідації Римом у 73 н. е. Іудейського царства. Згодом поширився на ін. народи. Д. може бути розселена компактно чи розсіяно. Вона буває автохтонною (коли частина населення того чи ін. етносу внаслідок поділу території опиняється у складі ін. д-ви) чи імміграц. походження. Сучасна Д. виникає за різних обставин: внаслідок насильн. виселення; у результаті війни; геноциду; із соціальних, екон., реліг. та ін. причин.

Укр. Д. умовно поділяється на західну (Зх., Центр, і Пд. Європа, Пд. і Пн. Америка, Австралія) та східну (Казахстан, Росія тощо). Найбільша укр. Д. — в Росії (понад 4 млн. чол.), США (2 млн.), Канаді (1 млн.), Казахстані (900 тис). Відповідно до ст. 12 Конституції України «Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави». Див. також Еміграція, Імміграція, Міграція, Рееміграція.

Літ.: Чисельність українців світу. Івано-Франківськ, 1991; Українці в зарубіж. світі. К., 1991; Заставний Ф. Д. Східна укр. діаспора. Л., 1992; Нац. відносини в Україні у XX ст. К., 1994; Укр. еміграція: від минувшини до сьогодення. Тернопіль, 1999.

В. В. Бушанський, В. Г. Воронкова.

 

Схожі за змістом слова та фрази