Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГРАФОЛОГІЯ
   

ГРАФОЛОГІЯ

(від грец. — пишу та — слово, вчення) — вчення про почерк, дослідження його з метою визначення характеру, здібностей і нахилів людини. Засновником Г. як спец, дисципліни вважають франц. аббата Ж. Мішона (1806—81), якому належить і сам термін. Він же написав багато праць з Г., зокрема найвідомішу — «Таємниці письма» (1872). Ж. Мішон заснував Паризьке графологіч. т-во та журн. «Графологія». Відома також його діяльність на ниві складання експерт, висновків за результатами досліджень анонім, пасквілів. 1899 в кн. «Графологія» італ. криміналіст Ч. Ломброзо рекомендував використовувати особливості почерку при визначенні рис «природженого злочинця». Він поділив почерк злочинців на дві групи — почерк убивць, розбійників, грабіжників та почерк злодіїв. Сучасна Г. є одним із засобів встановлення авторства тих або тих письм. доказів. За кордоном існує ряд профес. графологіч. ор-цій: Франц. т-во графології, Амер. асоціація аналізу почерку, Амер. графол. т-во, Амер. фонд аналізу почерку (всі три — у США), Міжнар. графол. т-во.

Літ.: Варинар А. Графология. О., 1889; Буринский Е. Ф. Суд. экспертиза документов. СПб., 1903; Зуев-Инсаров Д. M. Почерк и личность. М., 1930; Терзиев H. В., Эйсман А. А. Введение в криминалист, исследование документов, ч. 1. М., 1949.

П. Д. Біленчук, А. В. Старушкевич.