— установка (сукупність двигунів та ін. устаткування), що виробляє мех. енергію, використовуючи енергію природних енергетичних ресурсів. За видом використовуваної енергії розрізняють С. у. теплові (див. Тепловий двигун), гідравлічні (див. Гідравлічний двигун) і вітряні (див. Вітродвигун). Набувають розвитку ядерні силові установки. С. у. бувають: транспортні (в них осн. споживачем мех. енергії є рушій), стаціонарні і пересувні (споживачі енергії — насоси, компресори тощо); прості (автомобільні, одногвинтові суднові, одномоторні авіаційні тощо) і складні (напр., багатогвинтові суднові, установки літальних апаратів). С. у., поєднані з машинами, що перетворюють вироблювану мех. енергію на ін. види, наз. станціями (електричними, насосними тощо).
|
