Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow К-как arrow КАКТУСОВІ
   

КАКТУСОВІ

кактуси (Сасtасеае) — родина багаторічних дводольних рослин. Більшість К.— рослини посушливих зон — пустель і напівпустель; поширені К. також у саванах (лише деякі види їх —епіфіти на деревах у тропіч. лісах). Стебла К. зелені й виконують замість листків (редукованих до дрібних лусочок або метамор-фозованих у колючки і волоски) функцію фотосинтезу; вони вкриті товстою кутикулою і мають незначну кількість продихів, тому дуже повільно випаровують воду. За формою стебла К. досить різноманітні: колоноподібні, заввишки до 25 м (цереус), кулясті, понад 1 м у діаметрі (ехінокактус), плескаті (опунція) тощо. Деякі К., що ростуть у лісах, мають листовидні стебла (зигокактус, епіфілум). Справжні листки мають пайрескія, родокактус, пайрескі-опсис. Квітки двостатеві, переважно одиночні, великі, яскраво забарвлені. Оцвітина складається з великої кількості листочків, тичинок багато, маточка з багатьох плодолистків. Плоди ягодоподібні. Насіння К. проростає швидко, іноді всередині плодів. К. розмножуються також вегетативно — бічними гілками, що вкорінюються, тощо. 233 роди (понад 3000 видів), пошир. у посушливих зонах Пн. та Пд. Америки, деякі (ріпсаліс — Rhipsalis та ін.) — у вологих тропічних лісах. Місцеве населення використовує К. як паливо, будівельний матеріал, для живих огорож тощо; плоди багатьох видів їстівні, в їжу вживають також молоді пагони опунцій. К. пошир. і як декоративні кімнатні й оранжерейні рослини. На півдні СРСР К. вирощують у відкритому грунті. В побуті до К. іноді помилково відносять алое, а також деякі ін. сукуленти з родини лілійних, молочайних і товстолистих.

Д. Н. Широбокова.

Кактусові - leksika.com.ua