(лат. — поселення) — 1) Країна або територія, що знаходиться під владою іноз. д-ви (метрополії), позбавлена політ, та екон. самостійності. Управління К. здійснюється у спец, порядку, який визначається метрополією. Див. також Колоніалізм. 2) Поселення давніх фінікійців, греків, римлян тощо на чужих землях (напр., грец. колонії на чорно-мор. узбережжі). 3) Поселення переселенців з інших країн чи регіонів. 4) Співтовариство земляків у чужій країні, чужому місті (земляцтво). 5) Місце відбування покарання за вчинені злочини.
Літ.: Aldrich R., Connell J. The Last Colonies. Cambridge, 1998.
Ю. C. Шемшученко.
|
