— певним чином урегульований стан сусп. відносин. Основою П. є заг. сусп. інтерес. Регулюється як нормами права, так і нормами моралі, звичаями тощо. П., урегульований нормами права, називається правопорядком. Термін використовується також у назвах відповід. нормат.-прав. актів, їх розділів, статей тощо («Порядок роботи Верховної Ради України», «Порядок укладення договору», «Порядок обчислення стажу», «Порядок виконання покарання» та ін.) у значенні процедури, механізму реалізації повноважень, прав і обов'язків, вчинення дій з боку суб'єктів правовідносин.
Ю. Я. Касяненко.
|
