— науково-дослідні установи, що проводять дослідження в галузі історії. В дореволюц. Росії істор. дослідженнями займалися Петерб. АН, університети та історичні товариства. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції було створено (1918) Соціалістичну академію сусп. наук (1924—36 — Комуністична академія). В 1920— ЗО діяла Комісія по історії Жовтневої революції і РКП(б) — Іст-парт. У створеній 1919 Академії наук Української PCP працював історико-філологічний відділ. Ін-т історії діяв у складі Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (1931 — 34). З 30-х pp. більшість І. і. діють у системі Академії наук СРСР, зокрема ін-ти: історії СРСР і загальної історії (створені 1968 на базі Ін-ту історії АН СРСР, що існував з 1936), слов'янознавства і балканістики (до 1968 — Ін-т слов'янознавства, створено 1946), ін-ти сходознавства (1930), між-нар. робітн. руху (1966). Питання історії розробляються також в ін. ін-тах АНСРСР— Африки (1961), Латинської Америки (1961), Далекого Сходу (1966), Сполучених Штатів Америки і Канади (1967). Ін-ти історії є в АН усіх союзних республік. В авт. республіках створено ін-ти історії, мови й літератури. Сибірське відділення АН СРСР має Ін-т історії, філології і філософії. В Москві працює Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС (ІМЛ), при ЦК компартій союзних республік — ін-ти історії партії — філіали ІМЛ (в УРСР— Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). У 1967 в системі М-ва оборони СРСР створено Ін-т воєнної історії. На Україні Історії інститут АН УРСР створено 1936. З 1951 у Львові діє Суспільних наук інститут АН УРСР з відділом історії. В 1978 створено Соціальних і економічних проблем зарубіжних країн інститут АН УРСР.
|
