— категорія естетики, що виражає естетичну сутність видатних явиш дійсності та відображення їх у мистецтві (напр., величність природи, масштабність істор. подій, вищий прояв героїзму в діяльності людини тощо). П. відрізняється від прекрасного запереченням усталеної гармонії буденного життя, але збігається з ним у ствердженні естетичного ідеалу. П. у мистецтві служить вихованню почуття захоплення й глибокої поваги до творчих звершень людини, до боротьби трудящих за торжество комунізму.
В. І. Мазепа.
|
