Олександр Іванович [н. 21.ІІ (6.III) 1913, Новоніколаєвськ, тепер Новосибірськ] — рад. військ. діяч, маршал авіації (1972), тричі Герой Рад. Союзу (травень, серпень 1943, 1944). Член КПРС з 1942. В Рад. Армії з 1932. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 як заст. командира і командир ескадрильї, пом. командира і командир гвард. винищувального авіац. полку та 9-ї гвард. винищувальної авіац. д-зії брав участь у боях на Пд., Пн.-Кавказ., 1-му, 2-му, 4-му Укр. фронтах. Здійснив 600 бойових вильотів, брав участь у 156 повітр. боях, збив 59 ворожих літаків. У 1948 закінчив Військ. академію ім. М. В. Фрунзе, 1957 — Академію Генштабу. В 1968—71 — заст. головнокоманд. військами ППО країни. В 1972—81 — голова ЦК ДТСААФ СРСР. На XXV і XXVI з'їздах КПРС обраний кандидатом у члени ЦК, на XXI — XXIII з'їзд дах Компартії України — членом її ЦК. Депутат Верховної Ради СРСР 2—10-го скликань. Автор книг "Крила винищувача" (1944), "Небо війни" (1966). Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, ін. орденами, медалями.
