Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow голо-гон arrow ГОНДУРАС
   

ГОНДУРАС

Республіка Гондурас - держава в Центральній Америці. На Пн. омивається Карибським м., на Пд.-зат. Фонсека Тихого ок. В адм. відношенні поділяється на 18 департаментів. Державний лад. Г.- республіка. Внаслідок держ. перевороту 1972 законодавчий орган - однопалатний нац. конгрес - розпущено. Держ. владу здійснює військова хунта. Глава держави та уряду- президент.

Природа. Берегова лінія розчленована. Вздовж узбережжя простягаються вузькі смуги низовинних рівнин, на Пн. Сх.- заболочена низовина (Москітовий берег). Рельєф переважно гористий - нагір'я (вис. до 2865 м), розчленоване долинами численних річок на окремі масиви. Поклади срібла, золота, руд кольор. металів і заліза, бокситів, сурми. Клімат тропічний, пасатний. Пересічні місячні т-ри повітря протягом року від +10° до +26°. Опадів на навітряних схилах гір до 3000-5000 мм на рік, у внутр. районах зволоженість менша. Річки короткі, переважно гірські. Бл. 50% тер. країни вкрито лісами. В горах до вис. 700 м ростуть вічнозелені тропічні ліси на фералітних грунтах, вище - вічнозелені й мішані ліси, в долинах - ксерофітні чагарники. Населення. Бл. 90% нас. становлять іспано-індіанські метиси, бл. 7% - індіанці; живуть також вихідці з країн Європи та Азії. Офіц. мова - іспанська. Пересічна густота нас.- понад 30 чол. на 1 км2. 31% нас. живе в містах. Найбільші міста: Тегусігальпа, Сан-Педро-Сула.

Історія. До ісп. колонізації більшість корінного індіанського нас. Г. (за винятком племен майя на Зх.) перебувала на стадії первіснообщинного ладу. В 1502 Г. відкрив X. Колумб. У 1524 іспанці почали завоювання країни. В 1536 вибухнуло повстання індіанців, що його жорстоко придушили колонізатори. Значну частину місц. нас. завойовники винищили. З 1539 Г. входив до складу генерал-капітанства Гватемала. На поч. 19 ст. народ піднявся на боротьбу проти ісп. панування. 15.IX 1821 Г. став незалежною д-вою. В 1821-23 Г.- частина мексіканської імперії, 1823-38 - федерації Сполучені провінції Центр. Америки. В 1838 Г. знову став незалежним. У 19 ст. почалася експлуатація країни амер. капіталом. Під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції активізувався антиімперіалістичний визвольний рух у Г., але місцева реакція при підтримці США встановила в країні терористичну диктатуру (1933-49). В 50-х pp. трудящі, очолені Компартією Г. (засн. 1954), посилили страйкову боротьбу (найбільший страйк - 1954). У 1963-65 владу захопила військ. хунта (фактично до 1971). В 1972- 75 уряд О. Лопеса Арельяно проводив помірковані прогресивні реформи. 22.IV 1975 реакційна вояччина поставила при владі ген. Х.-А. Мельгара Кастро, політика якого відповідала інтересам латифундистів, консервативної буржуазії та амер. монополій. Відмова уряду від проведення реформ в інтересах нац. розвитку викликала загострення внутріполіт. боротьби в країні. 7.VIII 1978 до влади прийшла військ. хунта, яка заявила про наступність попереднього політ. курсу.

А. А. Стрілко.

Політичні партії, профспілки. Національна партія, засн. 1891. Виразник інтересів латифундистів і католицького духівництва. Ліберальна партія, засн. 1891. Виражає інтереси буржуазії, зв'язаної з іноз. капіталом. Комуністична партія Гондурасу, засн. 1954. Конфедерація трудящих Гондурасу, засн. 1964. Входить до МКВП. Генеральний центр трудяших. оформився 1966.

Господарство. Г.- відстала агр. країна, в економіці якої панівні позиції належать капіталові США. У володінні іноз. монополій - бл. 220 тис. га землі, більшість підприємств гірничодобувної та ін. галузей пром-сті. Доход на душу населення в Г. найнижчий з усіх країн Центр. Америки, велика кількість безробітних. С. г. дає 36% валового внутр. продукту (в цінах 1973), в ньому зайнято бл. 70% населення. Зберігаються напівфеодальні пережитки, поширена оренда. Переважають дрібні сел. г-ва. Багато великих латифундій і капіталістич. плантацій. В обробітку 14% тер. країни. Осн. напрям с. г.- вирощування експорт. культур (збір 1976, тис. т): бананів - 1428, кави - 56, бавовни-сирцю - 9. а також тютюну й абаки. З прод. культур вирощують кукурудзу, рис, квасолю, сорго. На Сх. екстенсивне пасовищне скотарство. Поголів'я (млн., 1977): великої рогатої худоби - 1,8, свиней - 0,73. Іноз. компанії розробляють родовища корисних копалин (видобуток 1976, тис. т): свинцю (23,3), цинку (27,6), кадмію (0,23), срібла (99 т), золота (0,65). У 1975 вироблено 510 млн. кВт · год електроенергії. Нафтопереробний з-д, целюлозно-паперовий комбінат. Обробна пром-сть представлена переважно кустарними й напівкустарними харч., текст., швейними підприємствами. Осн. пром. центри: Сан-Педро-Сула, Тегусігальпа, Пуерто-Кортес. Довжина з-ць - 1 тис. км, асфальтованих автошляхів - 1,3 тис. км. Гол. мор. порти: Пуерто-Кортес, Ла-Сейба. В Тегусігальпі та Ла-Сейбі - міжнар. аеропорти. Осн. статті експорту: банани, кава, лісоматеріали; імпорту: пром. устаткування, прод. та пром. товари. Осн.частка зовнішньоторг. обороту припадає на США. Г. підтримує торг. відносини і з країнами Центр. Америки, ФРН, Японією та Великобританією. Грош. одиниця - лемпіра. 1 лемпіра = 0,5 дол. США.

О. С. Деоабов.

Медичне обслуговування. В 1975 в Г. було 4,6 тис. лікарняних ліжок (15,2 ліжка на 10 тис. ж.), мед. допомогу подавали 919 лікарів (1 лікар на 3,3 тис. ж.). Лікарів готують на мед. ф-ті ун-ту. Освіта та наукові заклади. Понад 50% населення країни - неписьменні (1976). Проголошене обов'язкове навчання дітей віком від 7 до 12 років не здійснюється. Тривалість навчання в поч. школі - 6 років, у середній - 6 (3 + 3). У 1975/76 навч. р. в поч. школах налічувалося 460,7 тис. учнів, у серед. навч. закладах (с.-г., тех. та комерційних школах) - 66,7 тис, у нац. автономному ун-ті в м. Тегусігальпі (засн. 1847) - 10,6 тис. студентів. Академія Г. (засн. у 18 ст.), академія географії та історії (засн. 1968), Нац. ін-т географії, ін-т антропології та історії, ряд наук. т-в. Нац. б-ка (засн. 1880), б-ка ун-ту. Нац. музей у Тегусігальпі. В. 3. Клепиков. Преса, радіомовлення, телебачення. В 1975 в країні виходило 8 щоденних газет заг. тиражем понад 100 тис. примірників, 95 ін. періодичних видань. Найпоширеніші видання: щоденні газети "Гасета" ("Газета", з 1906), "Діа" ("День", з 1948), "Насьйональ" ("Національна"), "Кроніста" ("Репортер", з 1912), щомісячник - "Комерсіо" ("Торгівля", з 1970). Орган Компартії Г. "Трабахо" ("Праця", з 1954). Хоч формально радіомовлення контролюється урядовим Генеральним управлінням зв'язку, урядові належить лише кілька радіостанцій; 84 станції приватні. Телебачення ведеться з 1959. Телецентр у Тегусігальпі, належить приватній Гондураській телевізійній компанії. О. В. Ткачов. Література Г. (ісп. мовою) почала розвиватися після проголошення незалежності і довгий час мала наслідувальний характер. Поети 19 ст. Х.-Т. Рейєс, Т. Агілус, X. Сіснерос та ін. орієнтувалися на ісп. класицистичні зразки. Перший у країні роман створив К. Гутьєррес ("Анхеліна", 1898). Найвизначніша постать у л-рі на рубежі 19 і 20 ст.- Ф. Турсіос, автор романів і віршів, написаних у дусі модернізму. Соціальні проблеми порушував поет А. Гільєн Селая, поет і прозаїк Р.-Е. Вальє - патріотичні теми. Після 2-ї світової війни соціальний протест зазвучав у віршах К. Баррери, X. Каркамо, в романах К. Ісагірре ("Під зливою"), Р. Амаї Амадора ("Зелена тюрма", 1950; "Операція , "Горила", 1966). Побут гондурасців зобразив романіст А. Мехіа Ньєто, Багато письменників Г змушені жити в еміграції. Архітектура та образотнорче мистецтво. Від 1-го тис. н. е. на тер. Г. збереглися залишки пірамід, храмів, кам. стел культури майя. З 16 ст. за регулярними планами будувалися міста (Комаягуа, Тегусігальпа), в 17-18 ст.- церкви-базиліки з баштами, оздоблені розписами, різьбленням і статуями (собор у Комаягуа, кін. 17 ст.- бл. 1825). Серед споруд 20 ст. - Палац президента, Нац. театр, обидві - в Тегусігальпі, та ін. З традиційних видів мистецтва збереглися розмальовані маски й поліхромна кераміка. В кін. 19 - на поч. 20 ст. формувалося нове мистецтво. Основоположниками нац. живопису були П.-С. Сьєрра, К. Суньїга Фігероа. В 1940 в Тегусігальпі засновано першу худож. школу. Серед сучас. митців - М.-А. Руїс, X. А. Веласкес, А.-Л. Родесіо, Д. Ласароні, А. Каналес.

Літ.: Леонов Н. С. Очерки новой и новейшей истории стран Центральний Америки. М., 1975.

ГондурасГондурасГондурасГондурасГондурас

 

Схожі за змістом слова та фрази