Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПНЕВМАТИЧНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ
   

ПНЕВМАТИЧНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ

— переміщення сипких, поштучних і пластично-в'язких матеріалів по трубопроводах за допомогою стиснутого або розрідженого повітря (чи ін. газу). Для П. т. використовують установки (всмоктувальні, нагнітальні, комбіновані), у складі яких є компресори, вентилятори або вакуумні насоси, завантажувальні пристрої (напр., живильники), труби (діаметром до 1200 мм), а також фільтри і циклони (в них повітря відокремлюється від транспортованого матеріалу). Продуктивність таких установок — від кількох кілограмів до сотень тонн матеріалів за годину; віддаль транспортування ними матеріалів — до кількох кілометрів; тиск повітря в установках — до 0,8 МПа. П. т. характеризується герметичністю транспортних систем, можливістю пристосування їх до різних виробничих умов, суміщення з ін. технологічними операціями (напр., сушінням, нагріванням, охолоджуванням) та повної автоматизації процесу. Вади П. т.: порівняно великі витрати електр. енергії (до 5 кВт ∙ год/т), висока металомісткість, значне зношування устаткування при переміщуванні високо-твердих матеріалів. Системи П. т. дають змогу завантажувати і розвантажувати транспортні засоби, переміщувати матеріали між цехами пром. підприємств (див. Промисловий транспорт), видаляти відходи виробн., відсмоктувати пил. До П. т. вдаються й при переміщенні документів, невеликих вантажів (див. Пневматична пошта) тощо. Набуває поширення контейнерне, або капсульне, П. т. з рухом по трубопроводах вантажних контейнерів (одного або кількох) на колісному ходу (швидкість руху 20—ЗО км/год). Проектуються (1981) системи П. т., якими перевозитимуть пасажирів у спец.кабінах-капсулах.

 

Схожі за змістом слова та фрази