Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бурд-бя arrow БУРЖУАЗНА ДЕРЖАВА
   

БУРЖУАЗНА ДЕРЖАВА

- основне знаряддя політичної влади буржуазії, апарат її диктатури, що використовується для захисту її класових інтересів і придушення опору трудящих; один з типів експлуататорської держави. Екон основу Б. д. становлять капіталістичні сусп. відносини, побудовані на приватній власності на засоби виробництва. В. І. Ленін підкреслював, що Б. д. є необмеженою владою "тих, у кого в руках фабрики, знаряддя виробництва, землі, залізниці, одним словом, всі матеріальні засоби, всі знаряддя праці, без володіння якими праця лишається в рабстві" (Повне зібр. тв., т. 37, с. 423). Методи здійснення диктатури, до яких вдається Б. д., а також способи регулювання капіталістичних сусп. відносин залежать від конкретних істор. умов, від розстановки класових сил. Уже в період домонополістичного капіталізму Б. д. поряд з відкритим придушенням опору трудящих почала використовувати й метод поступок в рамках буржуазної демократії і законності. Проте її функції в цей період зосереджувались переважно на військ.-поліцейській охороні інтересів пануючих класів як усередині країни, так і зовні. В епоху імперіалізму зростає вплив Б. д. на всі осн. сфери життя суспільства, розширюються її функції. Особливого розвитку в умовах державно-монополістичного капіталізму набуває екон. функція Б. д , яка все більше втручається в процес сусп. відтворення капіталу в інтересах монополій. Б. д, вдається до різних заходів по регулюванню капіталістичного г-ва з метою подолання хронічних екон. криз та "оздоровлення" бурж. системи. Це призводить до різкого збільшення апарату Б. д., його надзвичайного розгалуження. Загострення класової боротьби зумовлює зростання і тих ланок держ. механізму, завданням яких є здійснення безпосереднього примусу, насамперед армії, поліції, органів політ. розшуку тощо. Все більш вагомою в діяльності Б. д. стає роль воєнно-промислового комплексу, що поглиблює її реакц. і антинар. характер Осн рисою зовн. функції Б. д. в цей період продовжує залишатися властиве їй прагнення до експансії, що зумовлює посилення мілітаризму. Зростає й ідеологічна активність Б. д., спрямована як проти соціалістичних країн та національно-визвольних рухів у зовнішньополіт. галузі, так і проти прогресивних сил всередині капіталістичних країн Однак Б. д. змушена враховувати нову міжнар. обстановку і пристосовуватися до зміни співвідношення сил на світовій арені на користь соціалізму і демократії. Держ.-монополістичний капіталізм поєднує силу монополій з силою Б. д. в єдиний механізм. Разом з тим соціальна база політ. панування капіталу дедалі звужується, оскільки Б. д. все більше виступає як апарат управління справами монополістичної буржуазії. Водночас стає більш явною корупція, навіть у найвищих ланках бурж. держ. машини. Форми Б. д. і заміна їх одної одною визначаються розстановкою і співвідношенням класових сил, рівнем свідомості й політ. активності мас, а також зовнішньополіт. умовами. За формою правління розрізняють монархічні й республіканські Б. д. Проте в умовах загострення класової боротьби буржуазія часто відмовляється від респ. форми правління і заміняє її д-вою військ.-поліцейської диктатури (див. фашизм). Суть усіх Б. д. одна: всі вони, за висловом В. І. Леніна, являють собою кінець кінцем обов'язково диктатуру буржуазії (див. Повн. зібр. тв., т. 33, с. 34).

Літ.: Ленин В. И. О государстве и праве. Л., 1961; Марксистско-ленинская общая теория государства и права. Исторические типы государства и права. М., 1971.

Ф. Г. Бурчак.

 

Схожі за змістом слова та фрази