- повітряні потоки, властиві певним невеликим територіям. Виникають внаслідок термічного і механічного впливу місцевих кліматоутворюючих факторів на загальну циркуляцію атмосфери. Звичайно мають струминний вертикальний профіль. Розвиваються при нерівномірному нагріванні суміжних ділянок (напр., суходолу і водойми, схилів і долин) або при деформації повітряного потоку в складних формах рельєфу. До перших належать В. м. з добовою періодичністю: бризи (вдень дмуть з водойми на суходіл, уночі - в зворотному напрямі), гірсько-долинні (вдень - угору по прогрітій сонцем долині, вночі - вниз по схилах) та ін. До другої групи відносять бору, що виникає звичайно в місцевостях, де невисокий гірський хребет межує з морем (напр., у Новоросійську), фен, який спостерігається в усіх гірських системах (на Україні на Закарпатті в долинах Ломниці, Тисьмениці, Передкарпатті та ін.). Місцевими є й сухі вітри рівнин, передгір'їв, пустель (напр., буран, суховій, афганець, хамсин, сироко, хабуб та ін.), що утворюються в результаті прояву особливих для певного району властивостей загальної циркуляції атмосфери.
Л. 3. Прох.
|
