Василь Васильович (1.УІІ 1936, с. Шевченкове, тепер Звенигородського р-ну Черкас, обл.) — укр. правознавець, доктор юрид. наук з 1988. Закін. 1960 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Працював інструктором Дарницького РК ЛКСМУ м. Києва, ревізором ВС України (1963-65). З 1965 — в Ін-ті д-ви і права ім. В. М. Корецького НАН України: молодший, від 1975 — старший, а від 1988 — провідний наук, співробітник. Член наук.-консульт. ради при ВС України з 1988, спеціаліз. учених рад по захисту докт. дисертацій у Київ, ун-ті та Ін-ті д-ви і права. Був членом робочої групи КМ з підготовки нового КК України (з 1992). Досліджує проблеми, пов'язані з формами реалізації крим. відповідальності, звільнення від крим. відповідальності та від відбування покарання. Осн. праці: «Умовне засудження за законодавством Української РСР» (1971), «Кримінальне право Української РСР на сучасному етапі. Частина загальна» (1985), «Попередження сімейно-побутових злочинів» (1989), «Звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання», «Кримінальне покарання», «Теоретичні проблеми попередження правопорушень неповнолітніх» (усі - 1997).
Ю. І. Нипорко.
