- міжнар.-правовий документ, прийнятий у м. Гренаді (Іспанія) державами — членами Ради Європи (РЄ) З.Х 1985. Набула чинності З.ХІІ 1987. Складається з 27 статей. Конвенція трактує архітектурну спадщину як виключно матеріальну. її норми стосуються нерухомих об'єктів (нерухомості), а такими, згідно зі ст. 1, вважаються: пам'ятки (п. 1), комплекси будівель (п. 2), пам'ятні місця (п. 3), які мають істор., археол., мист., наук., тех. чи соціальну цінність.
Конвенція окреслює мін. вимоги до сторін щодо визначення об'єктів, які підпадають під охорону і складання відповідних списків (ст. 2), внутр. заходи охорони (ст. 3—5, 7, 8), вимоги до їх фінансування (ст. 6). Встановлено також обов'язки сторін застосовувати санкції у разі порушення зак-ва про охорону архітектурної спадщини (ст. 9) і провадити комплексну політику щодо її збереження (ст. 10—13), принцип співробітництва держ. і недержавних структур у цій сфері (ст. 14). Приділено увагу підготовці фахівців, поширенню наук, інформації і підвищенню поінформованості громадськості (ст. 15, 16).
Кожна д-ва на свій розсуд встановлює і реалізує комплекс внутр. заходів охорони та збереження архітектурної спадщини, яка знаходиться під її юрисдикцією. Передбачувані Конвенцією заходи, що підлягають реалізації у внутр. зак-ві держав-учасниць, спрямовані на створення уніфікованого режиму охорони і дослідження архітектурної спадщини в д-вах, що входять до РЄ.
Вимоги щодо налагодження міжнар. співробітництва держав-учасниць і координації європ. політики в цій галузі включають: обмін інформацією щодо методів дослідження та збереження архітектурної спадщини, шляхів узгодження потреб її охорони з потребами екон., культур, і соціальної сфер, можливостей застосування нових технологій реставрації і методів управління спадщиною, а також засобів розвитку архітектурної творчості як внеску нашої епохи в європ. спадщину (ст. 17); тех. допомогу у вигляді обміну досвідом і спеціалістами (ст. 18); сприяння обмінові спеціалістами та особами, відповідальними за підвищення кваліфікації (ст. 19). Нагляд за дотриманням положень Конвенції покладено на Комітет експертів, який утворюється Комітетом міністрів РЄ відповідно до положень Статуту РЄ (ст. 17). Комітет експертів періодично доповідає К-тові міністрів про діяльність держав-учасниць у даній сфері, про здійснення принципів Конвенції, а також про свою власну діяльність, пропонує заходи для реалізації положень Конвенції, дає рекомендації щодо запрошення держав, які не є членами РЄ, приєднатися до Конвенції (ст. 20).
В. В. Максимов.
